Постанова
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 233/4186/16-ц
провадження № 61-17986св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., ХоптиС. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Головне управління Національної поліції в Донецькій області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління державної казначейської служби в Донецькій області, прокурор Костянтинівської місцевої прокуратури,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, у складі судді Наумик О. О., від 05 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області, у складі колегії суддів: Санікової О. С., Канурної О. Д., Курило В. П., від 02 березня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - ГУНП в Донецькій області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління державної казначейської служби в Донецькій області, Прокурор Костянтинівської місцевої прокуратури про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 14 квітня 2016 року він звернувся із скаргою до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області на незаконне закриття кримінального провадження № 12014050380001267 від 19 вересня 2014 року, зареєстрованого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, в якому він має статус потерпілого. Відповідно до ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2016 року його скаргу було задоволено та скасовано постанову слідчого. Для підготовки скарги за вказаною справою він звернувся до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_5 про надання юридичних послуг. Відповідно до договору надання юридичних послуг від 14 квітня 2016 року № 27 він сплатив ФОП ОСОБА_5 5 000 грн, що підтверджується квитанцією № 28 від 14 квітня 2016 року.
21 квітня 2016 року він звернувся зі скаргою на незаконні дії слідчого до Кабінету Міністрів України. Відповідно до відповіді з ГУНП в Донецькій області слідчого ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Для підготовки цієї скарги він звертався до ФОП ОСОБА_5 про надання йому юридичних послуг. Згідно з договором про надання юридичних послуг від 21 квітня 2016 року № 28 він сплатив ОСОБА_5 5 000 грн, що підтверджується квитанцією № 29 від 21 квітня 2016 року.
У зв'язку з тим, що зазначені кошти були витрачені ним через незаконні дії співробітників Костянтинівського відділення поліції Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, він звернувся з листом до Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області з вимогою відшкодувати йому вказані витрати. 05 серпня 2016 року ОСОБА_4 отримав відповідь з Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, в якій йому було відмолено у виплаті грошових коштів.
В результаті незаконних дій співробітників Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області та Костянтинівського відділення поліції Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, які полягають у незаконному закритті кримінального провадження № 12014050380001267 від 19 вересня 2014 року та не поверненні йому грошових коштів, він зазнав моральних страждань, які призвели до розладу його здоров'я, погіршення відносин з близькими родичами та нервових розладів.
Із урахуванням зазначеного, позивач просив визнати відмову Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області у поверненні йому грошових коштів незаконною, стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у сумі 10 000 грн та завдану йому моральну шкоду у сумі 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, може здійснюватися лише у разі встановлення в обвинувальному вироку чи іншому рішенні суду факту вчинення процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадянина. Враховуючи характер витрат позивача, а саме отримання ним юридичної допомоги у кримінальному провадженні, суд вважав їх витратами на правову допомогу, а тому дійшов висновку, що вказане питання регулюється нормами кримінального процесуального законодавства, зокрема статтями 118, 120, 124, 126 КПК України. Крім того, діяльність ФОП ОСОБА_5 не пов'язана з юридичною, правовою або адвокатською діяльністю, тому послуги, надані ФОП ОСОБА_5 позивачу, не можна вважати юридичними послугами. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд виходив з того, що позивачем не підтверджено наявність у діянні відповідача складу цивільно-правового порушення, а саме наявність такої шкоди, протиправність діяння відповідача, причинний зв'язок між шкодою і протиправним діянням відповідача, а також наявність вини відповідача в її заподіянні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Донецькоїобласті від 02 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 грудня 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що сам факт скасування постанови слідчого не свідчить про завдання ОСОБА_4 шкоди та про наявність підстав для її відшкодування у зв'язку із закриттям кримінального провадження. Оскільки ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2016 року постанова слідчого про закриття кримінального провадження скасована через неповноту досудового розслідування, права ОСОБА_4, як потерпілого у кримінальному провадженні, не обмежені. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, оскільки питання про відшкодування витрат, понесених позивачем у зв'язку із кримінальним провадженням, вирішується під час ухвалення судового рішення саме у кримінальній справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У травні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 02 березня 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що факт скасування постанови про закриття кримінального провадження та притягнення слідчого до дисциплінарної відповідальності свідчить про незаконні дії слідчого. Суди дійшли неправильного висновку про те, що питання відшкодування витрат на правову допомогу необхідно вирішувати у порядку кримінального провадження. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, неправильно застосував до спірних правовідносин положення Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку щодо відсутності підстав для відшкодування позивачу грошових коштів, які останнім були витрачені на отримання юридичних послуг.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України), що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на касаційну скаргу
У поданих запереченнях на касаційну скаргу ГУНП в Донецькій області посилається на те, що судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права, при розгляді справи не було допущено порушення норм процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті рішень судів попередніх інстанцій.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 квітня 2016 року скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1. від 05 квітня 2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиног