Постанова
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 463/3091/16-ц
провадження № 61-26701св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 21 лютого 2017 року у складі судді: Головатого Р. Я., та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 19 червня 2017 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (далі - КП «Львівводоканал») про списання заборгованості.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_4 зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1, є власником 1/2 будинку. У КП «Львівводоканал» для позивача відкритий особовий рахунок НОМЕР_1 зі сплати за постачання холодної води.
Позивач указував, що з листопада 2005 року по цей час систематично сплачує за холодну воду. Разом з тим за період з січня 2003 по березень 2009 року відповідач нарахував позивачу плату за холоду воду з розрахунку на 4 осіб, в той час як до серпня 2010 року в будинку було зареєстровано 9 осіб, а після серпня - 8. Не зважаючи на те, що відповідач свідомо, самостійно допустив помилку в кількості зареєстрованих осіб та в нарахуванні оплати за холодну воду, відповідач здійснив перерахунок та з квітня 2009 року став нараховувати штучно створений борг, який виник не з вини позивача, а через халатність відповідача, та всупереч чинному законодавству враховує суму боргу 6410,62 грн за період з січня 2003 року по червень 2014 року, за яким сплинула позовна давність.
Позивач просив:
застосувати позовну давність щодо стягнення з позивача заборгованості за холодну воду за період з січня 2003 року по червень 2014 року у розмірі 6 410,62 грн
зобов'язати КП «Львівводоканал» списати заборгованість за холодну воду ОСОБА_4, яка утворилася за період з січня 2003 року по червень 2014 року у розмірі 6 410,62 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 21 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 19 червня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що викладені у позовній заяві обставини є за своєю суттю запереченнями на розмір нарахованої плати за водопостачання та могли б бути врахованими судом в межах розгляду справи про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості у разі пред'явлення КП «Львівводоканал» такого позову.
Аргументи учасників справи
У червні 2017 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. При цьому посилався на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем не вчиняються дії із списання штучної заборгованості. Такі дії порушують право позивача, як споживача, а тому позивач має право звернутися до суду за захистом свого майнового права.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного