Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 203/741/14-ц
провадження № 61-1925св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ПророкаВ. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
представник позивача - ОСОБА_5,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансмет-Трейд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти»,
треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрометпостач», відділ примусового виконання рішень Головного управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2015 року в складі судді Маймур Ф. Ф. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2016 року в складі колегії суддів: Повєткіна В. В., Рудь В. В., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У вересні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» (далі - ТОВ «КБ «Південкомбанк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмет-Трейд» (далі - ТОВ «Трансмет-Трейд»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти» (далі - ТОВ «Компанія з управління активами «Спільні інвестиційні проекти»), за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометпостач» (далі - ТОВ «Дніпрометпостач»), відділу примусового виконання рішень Головного управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовна заява мотивована тим, що 14 березня 2011 року між ТОВ «Дніпрометпостач» та ПАТ «КБ «Південкомбанк» укладено договір про надання відкличної відновлюваної кредитної лінії № 120К-13Ю.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «Південкомбанк» та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки від 14 березня 2011 року № 1203_13Ю, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. та зареєстрований в реєстрі за № 1500.
У подальшому приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. на підставі договору іпотеки вчинено виконавчий напис від 21 червня 2012 року № 3185, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
На підставі цього виконавчого напису відкрито виконавче провадження.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_4 зазначав, що виконавчий напис вчинений нотаріусом без наявності достатніх на його вчинення правових підстав, з порушенням норм законодавства, а саме за наявності спірної заборгованості та без направлення письмової вимоги позивачеві про усунення порушень за договором іпотеки, оскільки позивач жодних повідомлень про усунення порушень не отримував.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки, укладеного між позивачем та банком на забезпечення зобов'язання позичальника ТОВ «Дніпрометпостач» за кредитним договором, вчинено нотаріусом з дотриманням вимог законодавства, за наявності документів, що підтверджують безспірність заборгованості, та після спливу тридцяти днів з моменту вручення банком позивачу як іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушень.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2016 року рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2015 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та надав їм належну правову оцінку.
У касаційній скарзі, поданій у червні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені в справі судові рішення скасувати, справу передати до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що нотаріус не перевірив безспірність кредитної заборгованості, що призвело до ухвалення незаконного рішення, ОСОБА_4 не отримував письмову вимогу про усунення порушень за договором іпотеки.
У серпні 2016 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відхилити, ухвалені в справі судові рішення залишити без змін.
У січні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Суд установив, що 14 березня 2011 року між ПАТ «КБ «Південкомбанк» та ТОВ «Дніпрометпостач» укладено договір про надання відкличної відновлюваної кредитної лінії № 120К-13Ю.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «Південкомбанк» та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки від 14 березня 2011 року № 1203_13Ю, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. та зареєстрований в реєстрі за № 1500.
21 червня 2012 року ПАТ «КБ «Південкомбанк» звернулося до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. з заявою про вчинення виконавчого напису.
21 червня 2012 рокувідповідно до заяви банку нотаріус вчинила виконавчий напис за реєстровим № 3185, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки - «комплекс» загальною площею 3289,70 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, заставною вартістю 3 499 788,48 грн, який належить ОСОБА_4, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14 березня 2011 року № 120К-13Ю станом на 19 вересня 2011 року в сумі 8 785 012,37 грн.
За договором від 30 червня 2013 року про відступлення права вимоги за договором від 14 березня 2011 року № 120К-13Ю та