Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 760/21583/15-ц
провадження № 61-13005св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Крата В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - Київська місцева прокуратура № 9 в інтересах Київської міської ради, Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації,
представник Київської місцевої прокуратури № 9 - Угригович Ольга Миколаївна,
представники Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації: Єрко Наталія Петрівна, ДеревицькаНаталія Василівна,
представник Київської міської ради - Новаковський Руслан Ярославович,
відповідач - ОСОБА_5,
представник відповідача - ОСОБА_6,
третя особа 1 - комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва»,
представники третьої особи 1: Печена Людмила Русланівна, Панова Світлана Олексіївна,
третя особа 2 - ОСОБА_9,
третя особа 3- ОСОБА_10,
представник третьої особи 3 - ОСОБА_11,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_10 на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва у складі судді Усатової І. А. від 21 лютого 2017 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперськї Т. Ц., Яворського М. А. від 27 листопада 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року виконувач обов'язків прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах Київської міської ради, Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації звернувся до суду з указаним позовом та просив визнати право власності територіальної громади в особі Київської міської ради на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,5 кв. м; витребувати від ОСОБА_5 вищезазначену квартиру на корить територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірна квартира є власністю територіальної громади міста Києва. Всупереч чинного законодавства та не маючи на те законних підстав ОСОБА_13, який діяв від імені ОСОБА_9, 19 серпня 2013 року уклав договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_10, який діяв від імені ОСОБА_5 ОСОБА_9, не будучи власником майна та знаючи про це, розпорядилась ним на власний розсуд та здійснила відчуження, що є порушенням чинного законодавства. Не є перешкодою для витребування майна власником і та обставина, що під час перепродажу спірного майна набувачі здійснювали реєстрацію права власності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року позов задоволено. Визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 126343680000) за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради. Витребувано від ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 126343680000) на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради. Вирішено питання про судовий збір.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірний об'єкт нерухомості вибув з володіння територіальної громади м. Києва поза її волею, а відтак відповідно до статті 388 ЦК України дане майно підлягає поверненню власнику.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення. Заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду про наявність підстав для задоволення позову, зазначив про те, що необізнаність добросовісного набувача про права на квартиру іншої особи не є підставою для відмови у витребуванні квартири на користь її власника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_5 та ОСОБА_10, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня відкрито касаційне провадження у даній справі і витребувано цивільну справу № 760/21583/15-ц з Солом'янського районного суду м. Києва. Зупинено виконання заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2019 року справу за позовом Київської місцевої прокуратури № 9 в інтересах Київської міської ради, Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_5, треті особи: комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання права власності та витребування майна призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач є добросовісним набувачем спірної квартири, оскільки придбала її за відплатним договором купівлі-продажу у встановленому законом порядку. На час укладення договору продавець був власником квартири та мав усі правовстановлюючі документи на неї. Будь-які обмеження щодо майна були відсутні. ОСОБА_5 не знала і не могла знати про права Київської міської ради на квартиру.
Відзив позивачів на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 08 серпня 2008 року, а також, визнано відумерлою спадщину у вигляді зазначеної квартири.
06 березня 2013 року Апеляційним судом м. Києва ухвалено додаткове рішення, яким квартиру АДРЕСА_1, та визнана відумерлою спадщиною, передано територіальні громаді м. Києва.
Звертаючись до суду з позовом, прокурор вказує на те, що спірна квартира вибула з власності територіальної громади в особі Київської міської ради поза її волею та має бути витребувана на користь територіальної громади на підставі статті 388 ЦК України.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідн