Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 285/724/16-ц
провадження № 61-17878св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 09 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Худякова А. М., Косигіної Л. М., Товянської О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна.
Позов мотивовано тим, що з 21 липня 2007 року з відповідачкою перебували в зареєстрованому шлюбі по 03 лютого 2015 року. Під час перебування у шлюбі 29 жовтня 2013 року була придбана квартира АДРЕСА_1, яка є спірною.
Посилаючись на те, що на придбання цієї квартири було використано спільні кошти лише в сумі 26 700,00 грн, а решта вартості квартири була оплачена за рахунок його особистих коштів в сумі 122 160,00 грн, отриманих від продажу успадкованої ним квартири АДРЕСА_2, позивач згідно уточнених вимог просив задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 вересня 2016 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 91/100 ідеальних частин квартири АДРЕСА_1, в тому числі на 82/100 ідеальних частин на праві особистої приватної власності та на 9/100 ідеальних частин, як на частку в праві спільної власності подружжя.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 9/100 ідеальних частин квартири АДРЕСА_1.
Залишено квартиру АДРЕСА_1 у спільній частковій власності. Вирішено питання про стягнення судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що квартиру подружжя придбало як за особисті кошти позивача, виручені від продажу іншої квартири, що дісталась йому у спадок (122 160,00 грн, що становить 82/100 вартості усієї квартири), так і за спільні сімейні кошти (26 700,00 грн, що становить 18/100 вартості усієї квартири). А тому, на праві спільної сумісної власності подружжю належить саме 18/100 частини квартири, решта позивачу на праві особистої приватної власності, що становить 82/100 частин.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 09 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 вересня 2016 року скасовано. Ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кожним право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, ринкова вартість якої складає 634 300,00 грн.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що 12 жовтня 2015 року рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області встановлено, що спірна квартира, яка була оформлена на ОСОБА_2 була придбана у період, коли сторони перебували у шлюбі, вона є спільною власністю сторін, частки якої є рівними. Посилання позивача на те, що квартира придбана за рахунок його особистих коштів, вилучених від продажу 28 серпня 2013 року його квартири, отриманої у спадок від батька, судом не взято до уваги, оскільки ним не надано доказів щодо передачі відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 саме цих коштів на придбання квартири.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду Житомирської області від 09 лютого 2017 року та залишити в силі рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 вересня 2016 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 285/724/16-ц з Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна призначено до судового розгляду.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
13 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду щодо наявності доказів придбання спірної квартири в інтересах сімї не спростовують того факту, що квартира придбана за спільні та особисті кошти позивача, а відтак цей факт не впливає на законність рішення суду першої інстанції.
У травні 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому просить відхилити касаційну скаргу ОСОБА_1, а рішення апеляційного суду Житомирської області від 09 лютого 2017 року залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що квартира АДРЕСА_1 була придбана 29 жовтня 2013 року у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі з оформленням договору купівлі - продажу на ім'я ОСОБА_2
Встановлено, що шлюбний договір між сторонами не укладався і будь яких домовленостей щодо часток у спільному майні між ними не було.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 зазначив, що кошти на придбання спірної квартири АДРЕСА_1 були ним використані з його особистих коштів в сумі 122 160,00 грн, отриманих 28 серпня 2013 року від продажу успадкованої ним квартири АДРЕСА_2.
12 жовтня 2015 року рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області встановлено, що спірна квартира, яка була оформлена на ОСОБА_2 була придбана у період, коли сторони перебували у шлюбі, вона є спільною сумісною власністю сторін, частки є рівними.
За клопотанням ОСОБА_2 судом апеляційної інстанції призначалася судова будівельно-технічна експертиза.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 10 січня 2017 року № 432/01-2017дійсна (ринкова) вартість трьохкімнатної житлової квартири АДРЕСА_1 становить 634 300,00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підстава