Постанова
Іменем України
23 січня 2019 року
м. Київ
справа № 761/9106/16-ц
провадження № 61-17477св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 08 червня 2017 року у складі колегії суддів: Прокопчук Н. О., Саліхова В. В., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договорами позики в загальній сумі 96 000 доларів США, що еквівалентно 2 599 680 грн.
Вимоги обґрунтовувала тим, що 23 липня 2010 року та 10 липня 2013 року відповідач позичив у неї грошові кошти - 49 000 доларів США і 47 000 доларів США відповідно, що підтверджується розписками, та зобов'язався повернути їх за першою вимогою.
Ураховуючи те, що позичальник відмовляється добровільно повернути позику, просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 23 червня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 кошти в розмірі 2 599 680 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд вважав доведеними обставини невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення грошових коштів позикодавцеві.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_5 - колишня дружина ОСОБА_4
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 посилалася на незаконність рішення місцевого суду у зв'язку з неповним з'ясуванням усіх обставин, які мають значення для розгляду справи, зокрема, факту відсутності її згоди на отримання цієї позики під час перебування її та ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі. Крім того, зазначала, що розписки не містять зобов'язань щодо необхідності повернення коштів.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 08 червня 2017 року заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позову.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції, урахувавши висновки судово-технічної експертизи від 22 травня 2017 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, вважав, що оскільки розписки від 23 липня 2010 року та від 10 липня 2013 року були фактично підписані не в указані дати, а інших належних і допустимих доказів, які підтверджують факт позики грошей, позивач не надала, підстав для задоволення її вимог немає.
Крім того, суд зазначив, що ОСОБА_5 в суді першої інстанції не була залучена у справі в якості третьої особи, що також є підставою для відмови у позові, оскільки апеляційний суд позбавлений можливості визначення кола осіб, які беруть участь у справі, на стадії апеляційного перегляду.
Виникнення між сторонами боргових зобов'язань суд апеляційної інстанції розцінив як спосіб ОСОБА_4 вплинути на поділ майна подружжя після розірвання шлюбу.
Короткий зміст доводів касаційної скарги
До суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_3, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заявник вважає, що рішення апеляційного суду ґрунтується на припущеннях.
Пояснює це тим, що вищезазначена судова експертиза містить висновки лише про ймовірність складення указаних розписок в інший час, аніж вони датовані. Однак це не спростовує факт отримання відповідачем позики, яка повинна бути повернутою.
Крім того, не погоджується з посиланням апеляційного суду на незаконність рішення місцевого суду у зв'язку з незалученням ОСОБА_5 у якості учасника справи, оскільки позика надавалася особисто відповідачу, а конфлікт між ним і його дружиною з приводу поділу майна подружжя ніяк не може впливати на вирішення даної справи.
На переконання заявника, суд апеляційної інстанції неправомірно стягнув з неї на користь ОСОБА_6 судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки процесуальним законом не передбачено можливості стягнення судових витрат на користь особи, яка не є стороною у справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Справу № 761/9106/16-ц передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Відповідно частини першої Перейти до повного тексту