ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
12 лютого 2019 року
справа №807/4099/14
адміністративне провадження №К/9901/31322/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області
на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року у складі судді Гаврилка С.Є.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року у складі колегії суддів Большакової О.О., Глушка І.В., Макарика В.Я.,
у справі №807/4099/14
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Управління Державної казначейської служби України в Іршавському районі Закарпатської області
про зобов'язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В :
У грудні 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області (далі - відповідач 2 у справі), Управління Державної казначейської служби України в Іршавському районі Закарпатської області з урахуванням уточнень та змін просив зобов'язати Державну податкову інспекцію в Іршавському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Закарпатській області висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 2572691,66 грн та узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області на користь позивача заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1259317,13 грн. У задоволенні інших вимог - відмовлено.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року змінену позовну заяву про стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у частині 2572691,66 грн - залишено без розгляду.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у цій справі скасовано ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В подальшому, відповідно до заяви позивача від 03 червня 2016 року про зміну позову в частині незадоволених вимог, останній змінив предмет позову, зокрема, просив зобов'язати Державну податкову інспекцію в Іршавському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Закарпатській області висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 2572691,66 грн та узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року, позов задоволено частково, зобов'язано Державну податкову інспекцію в Іршавському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області подати органові державної казначейської служби висновок про суми відшкодування податку на додану вартість на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 2572691,66 (двох мільйонів п'ятисот семидесяти двох шестисот дев'яносто однієї грн. 66 коп.) грн. та узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках відповідно до Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за № 39 від 17 січня 2011 року та Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 03 лютого 2011 року № 68/23.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.
У січні 2017 року Хустською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Закарпатській області (правонаступник Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області) подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
У касаційній скарзі податковий орган зазначає, що зобов'язання вчинити дії (подати узагальнену інформацію) не відповідають належному способу захисту прав позивача.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення недоліків касаційної скарги, визначених ухвалою цього суду від 12 січня 2017 року, та витребувано справу № 807/4099/14 з Закарпатського окружного адміністративного суду.
11 квітня 2017 року справа № 807/4099/14 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
01 березня 2018 року матеріали касаційного провадження №К/9901/31322/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
Відзив або заперечення на касаційну скаргу податкового органу від позивача не надходили, що не перешкоджає перегляду судового рішення.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адмініст