ПОСТАНОВА
Іменем України
08 лютого 2019 року
Київ
справа №820/3254/18
адміністративне провадження №К/9901/65598/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-2003»
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2018 (судді Спаскін О.А., Калитка О.М., Русанова В.Б.)
у справі № 820/3254/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-2003»
до Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-2003» (далі - позивач, ТОВ «АЛЬЯНС-2003») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.01.2018 № 0000171410.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 адміністративний позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2018 скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 та відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2018 та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що податковим органом зроблено недостовірний висновок про те, що директором ТОВ «Альянс-2003» ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 117 327,85 грн вносились на рахунок товариства без їх оприбуткування у касі товариства. Матеріалами справи в повній мірі підтверджується факт сплати ОСОБА_2 грошових коштів на потреби товариства, а відтак висновок суду апеляційної інстанції, що грошові кошти було витрачено з рахунку підприємства є незрозумілим та недоведеним. В обґрунтування оскаржуваного рішення покладено єдиний довід, що позивачем не доведено, що грошові кошти належать особисто директору ОСОБА_2 Директор ТОВ «Альянс-2003» як єдиний учасник товариства є особою уповноваженою представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами та має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності. Суд апеляційної інстанції невірно встановив обставини спірних правовідносин та не прийняв до уваги те, що авансові звіти складаються не лише тоді, коли грошові кошти видані з каси, а і у випадку , коли підзвітна особа витратила більше коштів, ніж видано, або коли грошові кошти взагалі не видавались, а витрачались власні кошти підзвітної особи. За твердженням позивача, судом апеляційної інстанції невірно встановлено обставини справи та безпідставно застосовано приписи пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженою Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.14 по 30.06.17, результати якої оформлено у вигляді акту від 15.12.2017 року №24804/20-40-14-03-07/32239797, копію витягу з якого надано до матеріалів справи.
Відповідно до висновків акту від 15.12.2017 року № 24804/20-40-14-03-07/32239797 перевіряючими, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженою Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у розмірі 117 327,85 грн.
05.01.2018 відповідачем на підставі акта перевірки від 15.12.2017 № 24804/20-40-14-03-07/32239797 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000171410 про застосування штрафних санкцій за порушення норм з обігу готівки у розмірі 586 639,25 грн. на підставі пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
За результатами адміністративного оскаржування податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що приймаючи спірне рішення, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а податкове повідомлення-рішення №0000171410 від 05.01.2018 року є законним та не підлягає скасуванню. Позивачем не доведено, що директор ТОВ «Альянс 2003» ОСОБА_2 протягом 2016 року витрачав власні готівкові кошти у загальній сумі 117327,85 грн, оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що спірні грошові кошти належать особисто директору ТОВ «Альянс 2003» ОСОБА_2 Звіти директора, які на думку позивача підтверджують факт та розмір витрачених власних коштів на потреби товариства, не прийнято судом апеляційної інстанції, оскільки, відповідні звіті складаються і під час вид