ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2019 року
Київ
справа №818/674/17
адміністративне провадження №К/9901/23597/18, К/9901/23604/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Головуючого судді (судді-доповідача) - Бевзенка В.М.,
суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 818/674/17 за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди провадження по якій відкрито за касаційними скаргами ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду (прийняту у складі головуючого судді - Шаповала М.М., суддів - Соколова В.М., Сопяненка О.В.) від 19 червня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Шевцової Н.В., суддів: Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М.) від 11 жовтня 2017 року та Державної казначейської служби України на постанову Сумського окружного адміністративного суду (прийняту у складі головуючого судді - Шаповала М.М., суддів - Соколова В.М., Сопяненка О.В.) від 19 червня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Шевцової Н.В., суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.) від 11 жовтня 2017 року ,-
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 05.05.2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, в якому просила:
1.1. Зобов'язати Державну казначейську службу України нарахувати та виплатити їй компенсацію за порушення строку виконання судового рішення по справі № 6а-577/145/13 від 05.11.2013 року Конотопського міськрайонного суду Сумської області за весь час прострочення, з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три проценти річних від простроченої суми;
1.2. Стягнути з Державної казначейської служби України моральну шкоду в розмірі 86040 гривень.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області у справі № 6а-577/145/13 від 05.11.2013 року залишається невиконаним, тоді як перерахування коштів мало бути виконано протягом трьох місяців з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей. Лише 30.03.2017 року на картковий рахунок позивача було перераховано 1785 грн. У той же час, позивачеві не було виплачено компенсацію за порушення строку виконання судового рішення за весь час прострочки з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три проценти річних від простроченої суми. Тому просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію за порушення строку виконання судового рішення за весь час прострочки з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три проценти річних від простроченої суми та стягнути з відповідача грошові кошти в рахунок компенсації моральної шкоди у розмірі 86040 гривень.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 року адміністративний позов задоволено частково.
3.1. Зобов'язано Державну казначейську службу України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) виплатити позивачу компенсацію за несвоєчасне виконання виконавчого листа, виданого Конотопським міськрайонним судом Сумської області 13.11.2013 року по справі №6а-577/145/13, нараховану рішенням Державної казначейської служби України від 25.05.2017 року №61.
3.2. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів в рахунок компенсації моральної шкоди у розмірі 86040 грн. є необґрунтованими та не можуть бути задоволені на підставі того, що згідно пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", в якому Верховний Суд України роз'яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням, під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Позивачем не надано суду жодних доказів заподіяння їй моральної шкоди, а також в чому така шкода полягає, тому в цій частині позов є безпідставним.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 11 жовтня 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:
5.1. Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення.
5.2. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
5.3. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 року по справі № 818/674/17 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
5.4. Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
5.5. Стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 копійок.
5.6. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 року по справі № 818/674/17 залишити без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що в межах розгляду цієї справи, права позивача порушені бездіяльністю відповідача мають бути відновлені шляхом відшкодування моральної шкоди, розмір якої визначається судом за критеріями, що мають істотне значення та належать до характеру порушень і обставин справи, що є юридичним захистом прав позивача національним судом України, а не міжнародною судовою установою, яка захищає такі права у разі неотримання особою ефективного національного засобу юридичного захисту.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзиву на неї
7. 02.11.2017 року ОСОБА_2 (далі - касатор 1) подала касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі касатор 1 просить:
8.1. Скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 року у справі № 818/674/17 в частині відмови в задоволенні позову в частині вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів в рахунок компенсації моральної шкоди у розмірі 86040 грн., в іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 року - залишити без змін.
8.2. Скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 року у справі № 818/674/17 в частині щодо стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., ухвалити нове рішення в цій частині вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів в рахунок компенсації касатору 1 моральної шкоди у розмірі 86040 гривень.
9. 01.11.2017 року Державна казначейська служба України (далі - касатор 2) подала касаційну скаргу.
10. У касаційній скарзі касатор 2 просить:
10.1. Скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 року у справі № 818/674/17 та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 року у справі № 818/674/17 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
11. 21.12.2017 року касатором 1 було подано заперечення на касаційну скаргу касатора 2, в якому касатор 1 просить відмовити у касаційній скарзі касатору 2 у повному обсязі, судове рішення винести без участі касатора 1, судові витрати покласти на касатора 2.
РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
13. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. Аргументи сторін, які подали касаційні скарги:
14.1. Касаційні скарги обґрунтовані тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.11.2013 року ОСОБА_2 було пред'явлено до виконання виконавчий лист по справі № 6а-577/145/13 до Конотопського управління Державної казначейської служби України в Сумській області.
16. Листом від 02.12.2013 №03-35/292-3049 Конотопське управління ДКС у Сумській області повідомило позивача про те, що виконавчий документ направлено до головного управління ДКС України в Сумській області для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету по бюджетній програмі для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.
17. Листом №15-37/1531-9605 від 19.12.2013 року головне управління ДКС України в Сумській області повідомлено позивача про направлення виконавчого листа до Державної казначейської служби України.
18. 30.03.2017 року на картковий рахунок ОСОБА_2 надійшло 1785 гривень.
19. Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05.11.2013 року № 6а-577/145/13 виконано відповідачем 30.03.2017 року шляхом перерахування грошових коштів в сумі 1785 грн. на картковий рахунок позивача.
20. Державною казначейською службою України прийнято рішення про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів від 25.05.2017 року № 61, яким нарахована компенсацію за порушення встановленого законом строку перерахування коштів при виконанні виконавчого листа, виданого 13.11.2013 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області по справі № 6а-577/145/13.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
21. Конституція України від 28 червня 1996 року
21.1. Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
21.2. Суб'єктами завдання шкоди є органи державної влади, яка відповідно до ст. 6 Конституції України здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи влади Автономної республіки Крим та органи місцевого самоврядування, а також їх посадові чи службові особи.
21.3. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21.4. Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
21.5. Частиною 5 ст. 55 Конституції України передбачено, що кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
21.6. Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
22. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV
22.1. Згідно з частиною другою статті 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
22.2. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
22.3. Частиною другою статті 1167 ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 цієї статті передбачає наявність інших випадків, передбачених законом.
22.4. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК України).
22.5. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).
23. Закон України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР
23.1