ПОСТАНОВА
Іменем України
08 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 806/5391/15
провадження № К/9901/6931/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Гриціва М. І., Стародуб О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 806/5391/15
за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними, зобов'язання прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги;
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Шимонович Р. М., Капинос О. В., Чернова Г. В.) від 29 березня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Кузьменко Л. В., Іваненко Т. В., Франовської К. С) від 26 травня 2016 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат, в якому просив:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням йому ІІ групи інвалідності з 03 квітня 2013 року внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії;
- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_2, як інваліду ІІ групи, одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, зі змінами згідно постанови від 25 липня 2011 року № 815 (далі - Порядок № 499), виходячи з його грошового забезпечення, визначеного на день встановлення йому інвалідності.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що 03 квітня 2013 року йому встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок поранення (контузії), пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії.
Позивач вважає, що він як інвалід ІІ групи мав право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ) та Порядку № 499, яку ним отримано не було. У зв'язку з наведеним позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, у призначенні якої відповідач протиправно відмовив.
3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку зі встановленням йому інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку № 499. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 13 червня 2016 року Міністерство оборони України звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. 22 січня 2018 року касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
9. Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
10. Станом на 08 лютого 2019 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах України і відповідно до наказу командувача військами північного оперативного командування від 19 травня 2000 року № 028 ПМ звільнений у запас за віком. Згідно з наказом командира військової частини А 1494 від 21 серпня 2000 року № 155 позивач виключений зі списків особового складу частини.
12. Згідно свідоцтва про хворобу № 53 від 08 квітня 1999 року, ОСОБА_2 під час виконання миротворчої місії в Югославії отримав травму, яка пов'язана із проходженням військової служби. Зокрема, згідно довідки військової частини А 222 від 09 серпня 1995 року № 175 старший прапорщик ОСОБА_2 при виконанні миротворчої місії в складі 60 окремого спеціального батальйону отримав травму у вигляді закритого компресійного перелому ХІІ грудного хребця 12 червня 1995 року.
13. Згідно довідки до акта огляду МСЕК від 09 квітня 2013 року № 654576 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 03 квітня 2013 року. Комісією встановлено, що травма позивача, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
14. 03 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Міністерства оборони України, через Житомирський обласний військовий комісаріат із заявою та копіями необхідних документів щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 03 квітня 2013 року ІI групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, захворювання пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, згідно Порядком № 499.
15. Зазначені документи та заява Житомирським обласним військовим комісаріатом були направлені для подальшого розгляду до Міністерства оборони України.
16. Листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 15 жовтня 2015 року № 248/3/6/2706, адресованого Житомирському обласному військовому комісаріату, повідомлено, що оскільки позивачеві інвалідність встановлено до 01 січня 2014 року, на нього не поширюється дія ст. 16 Закону № 2011-ХІІ та Порядку призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975). Дія цих актів поширюється лише на військовослужбовців та звільнених у запас осіб, які отримали первинно інвалідність та звільнені з військової служби після 01 січня 2014 року. У зв'язку з наведеним, зазначено про те, що відсутні підстави для розгляду документів ОСОБА_2 та подання пропозиції Міністру оборони України щодо призначення йому одноразової грошової допомоги.
17. Вважаючи, що Міністерством оборони України протиправно відмовило у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням йому ІІ групи інвалідності, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що отримання одноразової грошової допомоги на підставі ст. 16 Закону № 2011-ХІІ пов'язується не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.
19. У зв'язку з наведеним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач отримав право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги з 03 квітня 2013 року відповідно до Порядку № 499, відтак дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні йому грошової допомоги є протиправними.
20. Водночас, суд першої інстанції, з метою захисту порушених прав позивача, дійшов висновку щодо необхідності вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відпов