ПОСТАНОВА
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 826/2293/16
адміністративне провадження № К/9901/6145/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/2293/16
за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії;
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Троян Н. М., Бужак Н. П., Твердохліб В. А.) від 07 грудня 2017 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. № 813 від 16 вересня 2015 року в частині визнання нікчемним договору № 005-16394-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк»;
- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. щодо включення відносно ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, лише частини суми відшкодування у розмірі 66,34 грн. замість 140467,93 грн.;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. внести зміни до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відносно ОСОБА_2, включивши суму відшкодування у розмірі 140467,93 грн. замість 66,34 грн., та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 щодо зміни розміру належних їй сум відшкодування за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що уповноваженою особою безпідставно не включено її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк».
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправним і скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича № 813 від 16 вересня 2015 року в частині визнання нікчемним договору № 005-16394-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк».
Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо включення відносно ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, лише частини суми відшкодування у розмірі 66,34 грн. замість 140467,93 грн.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунку ОСОБА_2 відкритого у ПАТ «Дельта Банк», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами з урахуванням виплаченої суми.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1653,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного банку «Дельта Банк» через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року задоволено апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича.
Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у частині задоволеного адміністративного позову ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
В решті - постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року залишено без змін.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 18 січня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року залишити в силі.
6. Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2018 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії зазначеної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.
7. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2019 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження на 08 лютого 2019 року.
8. Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2019 року розгляд справи відкладено на 11 лютого 2019 року, у зв'язку з відсутністю складу колегії суддів.
9. Станом на 11 лютого 2019 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 005-16394-260215, за умовами якого позивач розміщує вклад у розмірі 5230,00 доларів США, на строк по 27 травня 2015 року включно, із виплатою процентів.
11. Також позивач та Банк підписали додаткову угоду № 1 від 26 лютого 2015 року до договору банківського вкладу (депозиту) № 005-16394-260215, згідно якої зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення сторонами цього Договору.
12. Згідно з платіжним дорученням № 46535699 від 26 лютого 2015 року грошові кошти в сумі 5230,00 доларів США були перераховані на вкладний (депозитний) рахунок позивача № НОМЕР_1 з рахунку ОСОБА_5.
13. 02 березня 2015 року Правління Національного банку України постановою № 150 віднесло ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.
14. Згідно витягу з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015 року та наказу уповноваженої особи застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, у тому числі договору № 005-16394-260215, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
15. Відповідно до повідомлення від 23 вересня 2015 року № 8821/1002 ОСОБА_2 повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 005-16394-260215 від 26 лютого 2015 року, укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк», згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
16. 02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Кадирова В. В., строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
17. У зв'язку з наведеним, уповноважена особа не подала до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.
18. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що уповноваженою особою не визначена конкретна підстава нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у ч. 3 ст. 38 Закону, та не доведено, що договір банківського вкладу (депозиту) № 005-16394-260215 від 26 лютого 2015 року має ознаки нікчемного правочину. Також, уповноваженою особою не надано доказів того, що зазначений договір, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», є нікчемним у розумінні вимог цивільного законодавства України, оскільки судом не встановлено доказів наявності підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу у спірних правовідносинах, та не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
20. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави, як «вчинення правочинів з метою штучного створення обов'язку Фонду гарантування щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд гарантування здійснюватиме за рахунок державних коштів», чи «правочини мають на меті збільшення гарантованої суми, що відшкодовується вкладникам Фондом гарантування вкладів фізичних осіб», «дроблення коштів вкладника» не відносяться до переліку підстав, за якими договір вкладу позивача можна вважати нікчемним. Уповноваженою особою не доведено, що укладення депозитного договору та перерахування коштів на депозитний рахунок містить ознаки правочину, який міг би спричинити неплатоспроможність Банку.
21. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції погодився з доводами відповідача, що між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 26 лютого 2015 року укладено договір банківського вкладу, який віднесено Уповноваженою особою Фонду Наказом № 813 від 16 вересня 2015 року до нікчемних правочинів у зв'язку з тим, що умови вказаного договору передбачають платіж з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що відповідає вимогам п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI. Отже, уповноважена особа Фонду, не включивши ОСОБА_2 до переліку вкладників, діяла правомірно.
22. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договір банківського вкладу (депозиту) № 005-16394-260215 від 26 лютого 2015 року було укладено під час дії заборони, встановленої Постановою Національного Банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорій проблемних» та у зв'язку з перерахуванням коштів від третьої особи на рахунок позивача було здійснено надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, вважає його необґрунтованим та такими, що підлягає скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та поруш