ПОСТАНОВА
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 826/5573/16
адміністративне провадження № К/9901/14174/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/5573/16
за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії;
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Троян Н. М., Бужак Н. П., Костюк Л. О.) від 18 січня 2018 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» про нікчемність банківського вкладу (депозиту) від 17 січня 2015 № 005-28548-170115 укладеного між ОСОБА_2 і ПАТ «Дельта Банк», та застосування наслідків недійсності (нікчемності) правочину, яке оформлене наказом від 16 вересня 2015 року № 813 (зі змінами згідно наказу від 22 вересня 2015 року № 836);
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 17 січня 2015 року № 005-28548-170115 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (у межах гарантованої суми відшкодування - 200000,00 грн.).
2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що уповноваженою особою безпідставно не включено його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк».
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича, оформлене наказом від 16 вересня 2015 року № 813 (зі змінами згідно наказу від 22 вересня 2015 року № 836), про нікчемність банківського вкладу (депозиту) від 17 січня 2015 року № 005-28548-170115 укладеного між ОСОБА_2 і публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та застосування наслідків недійсності (нікчемності) правочину.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 17 січня 2015 року № 005-28548-170115 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах гарантованої суми відшкодування.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року задоволено апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича.
Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 01 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року залишити в силі.
6. Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2018 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії зазначеної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.
7. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2019 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження на 08 лютого 2019 року.
8. Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2019 року розгляд справи відкладено на 11 лютого 2019 року, у зв'язку з відсутністю складу колегії суддів.
9. Станом на 11 лютого 2019 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 січня 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях № 005-28548-170115, за умовами якого позивач розміщує вклад у розмірі 190000,00 грн., на строк по 17 квітня 2015 року включно, із виплатою процентів.
11. Також позивач та Банк підписали додаткову угоду № 1 від 17 січня 2015 року до договору банківського вкладу (депозиту) № 005-28548-170115, згідно якої зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення сторонами цього Договору.
12. Згідно з платіжним дорученням № 44483925 від 17 січня 2015 року грошові кошти в сумі 190000,00 грн. були перераховані на вкладний (депозитний) рахунок позивача НОМЕР_1 з рахунку ОСОБА_5.
13. 02 березня 2015 року Правління Національного банку України постановою № 150 віднесло ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.
14. Згідно витягу з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015 року та наказу уповноваженої особи застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, у тому числі договору № 005-28548-170115, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
15. Відповідно до повідомлення від 14 грудня 2015 року № 05-3195740 ОСОБА_2 повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 005-28548-170115 від 17 січня 2015 року, укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк», згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
16. 02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Кадирова В. В., строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
17. У зв'язку з наведеним, відповідач не подав до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.
18. Вважаючи протиправними дії відповідачів, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що законодавчими актами України не встановлено заборони банку після визнання його проблемним, укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти. Крім того, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею, відтак позивач не міг знати про віднесення Банку до категорії проблемних.
20. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що уповноваженою особою не надано доказів, що дії ОСОБА_5, з власного банківського рахунку якого надійшли кошти на рахунок ОСОБА_2, суперечать закону. Отже, доводи уповноваженої особи щодо нікчемності договору банківського вкладу № 005-28548-170115 від 17 січня 2015 року з мотивів перерахування коштів на рахунок позивача іншою фізичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства. Також, уповноваженою особою не надано доказів наявності інших підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, внаслідок яких правочин ОСОБА_2 з ПАТ «Дельта Банк» є нікчемним.
21. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції дійшов висновку, що оскільки між банком і ОСОБА_2 17 січня 2015 року укладено договір банківського вкладу, який віднесено уповноваженою особою Фонду Наказом № 813 від 16 вересня 2015 року до нікчемних правочинів у зв'язку з тим, що умови вказаного договору передбачають платіж з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що відповідає вимогам п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI, то уповноважена особа Фонду, не включивши позивача до переліку, діяла правомірно.
22. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що договір банківського вкладу № 005-28548-170115 від 17 січня 2015 року було укладено під час дії заборони, встановленої Постановою Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорій проблемних», відтак помилковим є висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, оскільки у зв'язку з перерахуванням коштів від третьої особи на рахунок позивача було здійснено надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, вважає його необґрунтованим та такими, що підлягає скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
24. Зокрема, скаржник зазначив, що відповідно до ст. 75 Закону №4452-VI, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею, а тому ОСОБА_2, як стороні правочину не було відомо та могло бути відомо про будь-які додаткові обмеження та вимоги щодо укладання правочинів.
25. Також скаржник зазначив, що негативні наслідки при невиконанні банком рішень НБУ щодо обмеження чи припинення операцій настають саме для такого банку, а не для його клієнтів (вкладників), тому ОСОБА_2 не може нести відповідальності за дії (бездіяльність) фінансової установи та зазнавати будь-яких негативних їх наслідків.
26. Крім того, скаржник зазначив, що уповноваженою особою не доведено належними та допустимими доказами, що переваги (пільги), прямо не встановлені законодавством чи внутрішніми документами банку, за договором банківського вкладу (депозиту) № 005-28548-170115 від 17 січня 2015 року отримав або сам вкладник або інший кредитор за рахунок вкладника, що