ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 908/1582/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
за участю представників:
позивача - Наливайко І.А.,
відповідача - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької міської ради на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2017 (Склярук О.І., Будко Н.В., Геза Т.Д.) та рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 (Смірнова О.Г.) у справі № 908/1582/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Запорізької міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки від 21.09.2006 поновленим
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Запорізької області з позовом до Запорізької міської ради (далі - Відповідач) про визнання поновленим на той самий строк (десять років) і на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки від 21.09.2006 в редакції додаткової угоди.
2. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що строк договору закінчувався 18.02.2017, а тому Позивач, керуючись частинами 1, 2, 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", звернувся з листом та примірниками проектів додаткової угоди щодо переважного права на поновлення договору. Відповідач відмовив у зв'язку із змінами у законодавстві. Позивач, посилаючись на обставини, зазначені у частині 6 статті 33 Закону звернувся з листом про документальне оформлення додаткової угоди про поновлення договору. Однак, в передбачений частиною 6 статті 33 Закону строк заперечення Відповідачем надіслані не були, тому Позивач вважає, що договір має бути поновлений в силу частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" в судовому порядку.
Короткий зміст оскаржуваного рішення, прийнятого судом першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 позовні вимоги задоволено.
3.1. Визнано поновленим на той самий строк (на десять років) і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 21.09.2006, укладений між Позивачем та Відповідачем, в редакції додаткової угоди.
4. Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи, що орендар (Позивач) належно виконує обов'язки за договором оренди землі, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і протягом одного місяця після закінчення строку договору відсутній лист-повідомлення орендодавця (Відповідача) про заперечення у поновленні договору оренди землі, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в силу прямої вказівки частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
5. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2017 рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Відповідач подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
7. Судами не враховано, що Відповідачем направлялись Позивачу листи з роз'ясненнями подальшого розгляду питання поновлення договору оренди земельної ділянки, в яких повідомлялось про необхідність надати технічну документацію та про те, що Відповідачем прийнято рішення про затвердження зразку договору оренди землі у місті Запоріжжі, в зв'язку з чим доцільним буде укладення нового договору оренди землі.
8. Судами не взято до уваги обставини щодо затвердження нової нормативної грошової оцінки землі, як плати за оренду земельної ділянки, яка є істотною умовою при укладенні та поновленні дії договору оренди земельної ділянки, але сторони не досягли згоди щодо такої істотної умови договору, як розмір орендної плати.
9. Позивачем вибрано спосіб захисту прав, який не відповідає статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), оскільки визнання договору поновленим є встановленням юридичного факту.
10. Судами не враховано, що Відповідачем, як органом місцевого самоврядування, не приймалось відповідне рішення про надання земельної ділянки в оренду, тоді як наявність рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду передбачено статтями 116, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а тому спірний договір оренди припинився з підстав, передбачених статтею 31 Закону України "Про оренду землі" та пункту 33 договору оренди землі.
11. Судами не надано оцінку факту використання та (або) не використання земельної ділянки Позивачем, виконання або невиконання умов договору оренди землі Позивачем в повному об'ємі, а тому відсутня сукупність юридичних фактів, визначених статтею 33 Закону України "Про оренду землі" для поновлення договору оренди землі.
12. Попередніми судовими інстанціями не враховано правову позицію, викладену Вищим господарським судом України в постановах у справах №914/533/14, №904/8338/16.
Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу
13. Судами вірно зазначено, що Відповідач не здійснив дій, які б сприяли поновленню договору, додаткову угоду не підписав і такі дії Відповідача свідчать про порушення прав Позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк.
14. Твердження Відповідача, що сторонами не досягнуто згоди щодо розміру орендної плати спростовується матеріалами справи, зокрема, що Відповідач в своїх листах не зазначав про необхідність перегляду такої істотної умови договору, як розміру орендної плати. До того ж, орендодавець не позбавлений права в подальшому внести зміни в договір оренди землі стосовно розміру орендної плати та грошової оцінки землі, які в силу Закону України "Про оренду землі" та Податкового кодексу України є обов'язковими для сторін.
15. Відповідач не врахував, що предметом спору є вимоги про визнання договору оренди землі від 21.09.2006 поновленим на той самий строк і на тих самих умовах в редакції додаткової угоди до договору, наданої Позивачем, а не зобов'язання укласти договір оренди землі або його поновити.
16. Судами надано належну оцінку доказам та вірно зазначено про те, що надані Позивачем докази свідчать про належне виконання ним обов'язків за договором. В свою чергу, Відповідачем не доведено, що Позивач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором оренди земельної ділянки щодо використання землі за цільовим призначенням чи її невикористання.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
17. За змістом частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
18. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").
Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця з дня закінчення строку договору заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору).
18.1. При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно із цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.
18.2. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв