ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 920/1461/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
за участю представників:
позивача - Черненко Д.О.,
відповідача-1 - не з'явився,
відповідача-2 - Афанасьєва І.М.,
третьої особи - не з'явився,
Генеральної прокуратури України - Біньковська А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Група" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 (Лакіза В.В., Бородіна Л.І., Плахов О.В.) у справі №920/1461/13 Господарського суду Сумської області
за позовом Сумського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державного підприємства "Сумське лісове господарство" до 1) Сумської міської ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Група", третя особа Головне управління Держземагенства в Сумській області про скасування рішення, визнання недійсним та розірвання договору оренди, визнання відсутності права, зобов`язання повернути земельну ділянку
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Сумський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (далі - Прокурор) звернувся в Господарський суд Сумської області в інтересах держави в особі Державного підприємства "Сумське лісове господарство" (далі - Позивач) з позовом до Сумської міської ради (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Група" (далі - Відповідач-2) про: 1) визнання незаконним і скасування рішення Відповідача-1 №502-МР від 25.05.2011 "Про припинення та перехід права користування земельною ділянкою"; 2) визнання недійсним та розірвання договору оренди від 13.07.2012 про надання Відповідачу-2 в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 5910136600:08:018:0005) площею 2,16 га, яка знаходиться за адресою: м.Суми, вул. Нагорна; 3) визнання відсутності у Відповідача-2 права користування земельною ділянкою згідно договору оренди від 13.07.2012; 4) зобов'язання Відповідача-2 повернути Позивачу земельну ділянку площею 2,16 га.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною інспекцією сільського господарства в Сумській області 01.07.2013 проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що Відповідачем-1 передано Відповідачу-2 в оренду земельну ділянку площею 2,16 га на підставі рішення №502-МР від 25.05.2011, яке не відповідає вимогам чинного законодавства та з перевищенням наданих повноважень щодо розпорядження лісовими земельними ділянками, вилучення яких проведено без згоди постійного землекористувача, яким є Позивач, про що складено акт №107. Оскільки спірна земельна ділянка відноситься до лісогосподарських земель, тому вказане вище рішення прийнято з порушенням приписів статей 122, 149 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 27, 46, 57 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) та розпорядження Кабінету Міністрів України № 610-р від 10.04.2008.
Короткий зміст попередніх судових рішень
3. Рішенням Господарського суду Сумської області від 17.10.2013 відмовлено в задоволені позову. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 рішення Господарського суду Сумської області від 17.10.2013 скасовано частково, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано пункти 2-5 рішення Сумської міської ради №502-МР від 25.05.2011 "Про припинення та перехід права користування земельною ділянкою"; визнано недійсним укладений між Відповідачами договір оренди земельної ділянки від 13.07.2012. В інший частині рішення Господарського суду Сумської області від 17.10.2013 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2014 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 та рішення Господарського суду Сумської області від 17.10.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Короткий зміст судового рішення, прийнятого судом першої інстанції
4. За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Сумської області від 18.02.2015 у задоволенні позову відмовлено.
5. Рішення суду мотивовано тим, що Прокурором та Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх позовних вимог, зокрема, Прокурор та Позивач не довели суду, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:08:018:0005 є лісовою ділянкою та відноситься до земель лісогосподарського призначення, що вона знаходиться в постійному користування Позивача, а відтак не доведено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача оспорюваними рішенням та договором, а також не довели суду, що обраний Прокурором спосіб захисту прав Позивача є належним і приведе до відновлення прав Позивача (за їх наявності).
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
6. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2015 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.
6.1. Визнано незаконними та скасовано пункти 2-5 рішення міської ради №502-МР від 25.05.2011 "Про припинення та перехід права користування земельною ділянкою".
6.2. Зобов'язано Відповідача-2 повернути Позивачу земельну ділянку (кадастровий номер 5910136600:08:018:0005) площею 2,16 га, що розташована за адресою: м.Суми, вул. Народна.
6.3. Припинено провадження у справі в частині визнання недійсним та розірвання укладеного між Відповідачами договору оренди земельної ділянки від 13.07.2012.
6.4. В решті позовних вимог відмовлено.
7. Постанова суду мотивована тим, що земельна ділянка загальною площею 2,16 га, яка була передана за спірним рішенням Відповідача-1, належить до земель лісового фонду та перебуває у постійному користуванні Позивача, та на час прийняття міською радою рішення про її передачу перебувала в державній власності й вибула з володіння власника - держави - поза його волею, оскільки відповідно до чинного законодавства право розпорядження нею належало органу виконавчої влади, проте жодних дій щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, зокрема, передачі у комунальну власність, вказаним органом не вчинялось, а тому Відповідач-1 поза межами повноважень та без дотримання вимог чинного законодавства прийняв спірне рішення.
7.1. Оскільки Відповідач-1 всупереч вимогам ЦК України та Закону України "Про оренду землі" передав у користування Відповідачу-2 земельну ділянку, яка не перебуває у комунальній власності, порушивши тим самим вимоги статті 4 Закону України "Про оренду землі", то це є підставою для визнання договору недійсним, проте оскільки строк дії спірного договору сплив в процесі розгляду справи і зобов'язання за цим договором, відповідно, є припиненими, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України і зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 23.12.2012 у справі №3-1143гс15.
7.2. Повернення спірної земельної ділянки з володіння Відповідача-2 на користь Позивача, як постійному користувачу земельної ділянки державної власності, відповідає критерію законності: витребування з його власності земельної ділянки здійснюється на підставі норм статті 153 ЗК України, статті 388 ЦК України в зв'язку з порушенням органом місцевого самоврядування вимог ЛК України та ЗК України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності, офіційні тексти зазначених нормативно-правових актів в актуальному стані є публічними та загальнодоступними, не може свідчити про незаконність втручання в право власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Відповідач-2 подав касаційну скаргу на постанову апеляційного господарського суду, в якій просить її скасувати в частині задоволених позовних вимог, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача-2, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
9. Суд не виконав вимоги Вищого господарського суду України щодо встановлення належності спірної земельної ділянки до акту постійного користування Позивача, зокрема, суд зробив висновок про чинність акту та відповідність його форми діючому законодавству на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №449, що втратила чинність, а відповідно до роз'яснень Державної реєстраційної служби України, зазначений пункт застосовувався лише до державних актів, які видані в період з 23.06.1992 по 08.01.2004, тоді як державні акти, які видані раніше 23.06.1992 залишаються чинними у випадку їх відповідності встановленій формі та вимогам законодавства. Проте Державний акт від 1965 року не відповідає затвердженій чинним законодавством формі, що не дає можливості встановити його чинність.
10. Судом застосовано законодавство, яке не поширює свою дію на акт постійного користування земельною ділянкою та не надано належної правової оцінки невідповідності чинному законодавству матеріалів лісовпорядкування (не оформлені у відповідності до Інструкції з лісовпорядкування, затвердженої постановою Держкомлісу СРСР № 4 від 12.09.1985).
11. Судом зроблено висновок про категорію та цільове призначення спірної земельної ділянки на підставі неналежних доказів, що є порушенням статті 34 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) та не враховано, що до доказів, що підтверджують категорію - лісовий фонд, віднесено експлікацію земель та довідку Державного агентства земельних ресурсів, що зазначала б категорію - землі лісового фонду (зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у справі №6-212цс14), проте в матеріалах справи така довідка відсутня.
12. Суд не врахував, що відповідно до даних Держземагентства у Сумській області та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.07.2013, власником земельної ділянки є міська рада, а спірна земельна ділянка відноситься до категорії - землі житлової та громадської забудови і дані кадастру є офіційними та достовірними відомостями, що підтверджують статус земельної ділянки.
13. Висновки суду про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки за заявою Відповідача-2 у Витяг з Державного земельного кадастру було внесено відомості про виправлення помилки, яка не стосувалася зміни цільового призначення та категорії земельної ділянки.
14. В засіданні суду 30.01.2019 представником Відповідача-2 усно зазначено про доповнення доводів касаційної скарги тим, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державного підприємства, проте, враховуючи вимоги статей 118, 288, 298 ГПК України щодо строку таких заяв, дана усна заява Відповідача-2 залишається судом без розгляду.
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
15. Відповідачем-1 03.05.2018 (згідно поштового штемпеля на конверті) подано відзив на касаційну скаргу. Однак, враховуючи встановлений ухвалою Верховного Суду від 10.04.2018 строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу, який не перевищує 10 днів з дня вручення цієї ухвали, а згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвалу суду Відповідачу-1 вручено 16.04.2018, тому, зважаючи на норми статей 118, 295 ГПК України, зазначений відзив суд залишає без розгляду.
16. Позивач та Третя особа відзив на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у даній справі у касаційному порядку.
Інші документи, подані учасниками справи
17. Представниками Позивача 30.01.2019 та Відповідача-2 29.01.2019 подані клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, проте, враховуючи норми частини 2 статті 300 ГПК України, зазначені клопотання підлягають залишенню без розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
18. Між ФОП Сасіним В.Ф. (Продавець) та Відповідачем-2 (Покупець) 02.02.2011 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до умов якого Продавець передав у власність Покупцю нежитлові приміщення спортивно-оздоровчого табору "Олімпієць", що знаходиться за адресою: м. Суми, лісовий масив "Баранівка", розташовані на орендованій земельній ділянці, загальною площею 2,1600 га, на території Сумської міської ради (кадастровий номер - 5910136600:08:018:0005).
18.1. При цьому, ФОП Сасін В.Ф. здійснював орендне користування зазначеною земельною ділянкою з категорією "землі лісового фонду" на підставі договору оренди земельної ділянки від 30.08.2006, який укладений між вказаною особою та Відповідачем-1 на підставі рішення міської ради №114-МР від 12.07.2006 "Про припинення та перехід права користування земельною ділянкою по вул. Народній".
19. У зв'язку з придбанням Відповідачем-2 у ФОП Сасіна В.Ф. за договором купівлі-продажу від 02.02.2011 будівель та споруд дитячого оздоровчого табору "Олімпієць", Відповідачем-1 прийнято рішення від 25.05.2011 № 502-МР, яким припинено право користування земельною ділянкою підприємцю Сасіну В.Ф. та дію договору оренди землі (пункт 1 рішення), а також вирішено надати Відповідачу-2 в користування земельну ділянку з цільовим призначенням "землі рекреаційного призначення" площею 2,1600 га терміном використання на 5 років (пункти 2, 5 рішення та додаток № 2 до рішення).
20. На підставі вказаного вище рішення між Відповідачем-1 (Орендодавець) та Відповідачем-2 (Орендар) 13.07.2012 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Відповідач - 1 надав, а Відповідач - 2 прийняв в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Нагорна, кадастровий номер - 5910136600:08:018:0005, площею 2,1600 га.
21. Як встановлено судами попередніх інстанцій, за даними Держземагенства у Сумській області та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 26.07.2013, власником земельної ділянки є Сумська міська рада (Відповідач-1), форма власності - комунальна та зазначено, що земельна ділянка площею 2,1600 га (кадастровий номер - 5910136600:08:018:0005) відноситься до категорії земель "землі житлової та громадської забудови".
22. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Прокурор зазначив, що Позивач користується земельною ділянкою площею 28044 га на праві постійного користування на підставі Державного акту від 01.01.1965 на право постійного користування земельною ділянкою, виданим Сумською районною Радою депутатів, і звернень щодо добровільної відмови від права постійного користування цією ділянкою від Позивача не надходило. Відповідачем-1 передано в оренду Відповідачу-2 земельну ділянку площею 2,16 га на підставі рішення №502-МР від 25.05.2011, яке не відповідає вимогам чинного законодавства та з перевищенням наданих повноважень щодо розпорядження лісовими земельними ділянками, вилучення яких проведено без згоди постійного землекористувача, яким є Позивач.
22.1. Прокурор зазначає, що оскільки спірна земельна ділянка відноситься до лісогосподарських земель, тому вказане вище рішення прийнято з порушенням приписів статей 122, 149 ЗК України, статей 27, 46, 57 ЛК України та розпорядження Кабінету Міністрів України № 610-р від 10.04.2008, оскільки компетентним органом, який наділений повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками, які відносяться до категорії лісів, у тому числі приймати рішення про поновлення договорів оренди таких земельних ділянок, є Кабінет Міністрів України, тоді як міська рада відповідними повноваженнями не наділена.
23. Отже, предметом доказування в цій справі є питання встановлення форми власності спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:08:018:0005 (державна чи комунальна), а також, в залежності від встановленого, обставини наявності правових підстав для визнання незаконним та скасування рішення міської ради №502-МР від 25.05.2011 і, в зв'язку з цим, підстави для визнання недійсним та розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.07.2012, визнання відсутності у Відповідача-2 права користування земельною ділянкою (кадастровий номер земельної ділянки - 5910136600:08:018:0005) та зобов'язання повернути її Позивачу.
24. Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки Прокурором та Позивачем не доведено правомірності позовних вимог, зокрема, не доведено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:08:018:0005 є лісовою ділянкою та відноситься до земель лісогосподарського призначення, що вона знаходиться в постійному користування Позивача, а відтак не доведено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача оспорюваними рішенням та договором, а також не довели суду, що обраний Прокурором спосіб захисту прав Позивача є належним і приведе до відновлення прав Позивача (за їх наявності).
24.1. При цьому, суд вказав, що Державний акт від 01.01.1965 не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки не відповідає формі Державного акту, затвердженій постановою Верховної Ради Української РСР № 889-ХІІ від 27.03.1991, та не обліковується в органах Держземагенства України.
25. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що враховуючи Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 та пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України №449 від 02.04.2002 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою", право постійного користування земельною ділянкою, набуте Позивачем за актом від 01.01.1965 у встановленому законом порядку, не втрачається.
25.1. Земельна ділянка загальною площею 2,16 га, яка була передана за спірним рішенням міської ради, належить до земель лісового фонду та перебуває у постійному користуванні Позивача, та на час прийняття міською радою рішення про її передачу перебувала в державній власності й вибула з володіння власника - держави - поза його волею, оскільки відповідно до чинного законодавства право розпорядження нею належало органу виконавчої влади, проте жодних дій щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, зокрема, передачі у комунальну власність, вказаним органом не вчинялось.
25.2. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що пункти 2-5 рішення міської ради № 502-МР від 25.05.2011 "Про припинення та перехід права користування земельною ділянкою" є незаконними та підлягають скасуванню, а тому задоволенню також підлягають позовні вимоги щодо зобов'язання Відповідача-2 повернути Позивачу спірну земельну ділянку.
25.3. Водночас, оскільки Відповідач-1 всупереч ЦК України та Закону України "Про оренду землі" передав у користування Відповідачу-2 земельну ділянку, яка не перебуває у комунальній власності, тому наявні підстави для визнання недійсним спірного договору оренди від 13.07.2012, проте оскільки строк дії спірного договору сплив в процесі розгляду справи і зобов'язання за цим договором, відповідно, є припиненими, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України.
25.4. Щодо позовної вимоги про визнання відсутності у Відповідача-2 права користування земельною ділянкою площею 2,16 га, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Народна, згідно договору оренди від 13.07.2012, суд дійшов висновку, що Прокурором обрано неналежний спосіб захисту, що виключає можливість задоволення такої позовної вимоги.
26. Так, направляючи на новий розгляд справу, Вищий господарський суд України в постанові від 15.10.2014 вказав, що, зокрема, слід дослідити чи є спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:08:018:0005 земельною ділянкою, яка відповідно до Державного акту від 01.01.1965 надана Позивачу, оскільки кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальний цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці під час проведення її Державної реєстрації і зберігається за нею протягом усьог