ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 910/16430/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Товариство)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2018
(головуючий - суддя Дідиченко М.А., судді Тищенко А.І. і Власов Ю.Л.)
за позовом Антимонопольного комітету України (далі - АМК)
до Державної адміністрації залізничного транспорту України (далі - Адміністрація)
про стягнення 200 000 000 грн.,
ВСТАНОВИВ:
АМК звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Адміністрації про стягнення штрафу в сумі 100 000 000 грн. та пені (з урахуванням подальшого збільшення розміру позовних вимог) у сумі 100 000 000 грн. у доход державного бюджету України і зобов'язання Адміністрації виконати пункт 4 резолютивної частини рішення АМК від 16.07.2014 № 576-р (далі - Рішення № 576-р) - розробити та затвердити механізм контролю за правильністю визначення вантажовласниками (вантажовідправниками тощо) призначення (найменування) вантажу (експорт або внутрішнє сполучення).
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
Так, рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015, позов задоволено; стягнуто з відповідача зазначені суми та його зобов'язано виконати пункт 4 резолютивної частини Рішення № 576-р.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2016 ці рішення й постанова скасовані в частині стягнення з відповідача 100 000 000 грн. пені, а справу в цій частині передано на новий розгляд до місцевого господарського суду; у решті відповідні рішення залишено без змін.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016, позов задоволено; стягнуто з відповідача у доход державного бюджету України 100 000 000 грн. пені.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2016 згадані судові рішення скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2017 позов АМК задоволено, стягнуто з Адміністрації у доход державного бюджету України 100 000 000 грн. пені.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 відповідне рішення господарського суду міста Києва залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2017 рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 залишені без змін.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції, Товариство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2017 в даній справі і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
При цьому Товариство зазначає, що: після заміни сторони Адміністрації на Товариство останнє набуло статусу учасника справи, який не брав участі у справі "на жодній стадії та в жодному судовому засіданні"; у зв'язку з такою зміною саме на Товариство (на думку останнього) покладено обов'язок з виконання рішень суду, що порушує його права та інтереси.
Між тим відповідно до статті 254 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2018 у цій справі було задоволено заяву відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони її правонаступником: замінено боржника в даній справі - Адміністрацію її правонаступником - Товариством.
Оскаржуваною ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства на рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2015 та від 16.03.2017 в даній справі. Апеляційний господарський суд послався на положення статті 261 ГПК України, за яким суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, зазначаючи про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, просить останню скасувати, а справу передати до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі. Так, за доводами касаційної скарги:
- судом апеляційної інстанції порушено вимоги статей 2, 11, 13, 17, 74, 86, 236, 254, 272 ГПК України та статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- рішення суду апеляційної інстанції є незаконним; доводи, викладені в ньому, є безпідставними та необґрунтованими; судом не враховано всі фактичні обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права; обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, не з'ясовано в повному обсязі, не доведено та не обґрунтовано в оскаржуваному судовому рішенні.
У відзиві на касаційну скаргу АМК зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в даному випадку новий учасник справи у судовому процесі не створюється, а лише відбувається заміна однієї особи на іншу, а тому Товариство не є особою, якій в розумінні статей 254, 272 ГПК України надано право на звернення до суду з апеляційною скаргою після закінчення апеляційного розгляду справи з підстав інших, ніж досліджувалися судом при апеляційному перегляді справи, тому просить касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2018 - без змін.
Розгляд касаційної скарги здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п'ятої статті 301 ГПК України.
Перевіривши на підставі встановлених попередньою судовою інстанцією обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судом апеляційної інстанції у постановленні оскаржуваної ухвали з'ясовано й зазначено, зокрема, що:
- за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань боржник - Адміністрація перебуває у стані припинення; водночас Товариство є правонаступником, зокрема, Адміністрації;
- згідно з матеріалами даної справи, Адміністрація свого часу зверталася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами на рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2015 та від 16.03.2017 у цій справі;
- ці рішення місцевого господарського суду були переглянуті судом апеляційної інстанції та останнім прийнято відповідні постанови про залишення апеляційних скарг без задоволення, а ці останні постанови, своєю чергою, були переглянуті судом касаційної інстанції (як про це зазначалося в даній постанові Касаційного господарського суду);
- з урахуванням здійсненої господарським судом міста Києва заміни Адміністрації її правонаступником - Товариством останнє не є особою, якій у розумінні