Постанова
Іменем України
05 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 521/2335/15-к
провадження № 51-7705 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Щепоткіної В. В.,
суддів Кишакевича Л. Ю., Остапука В. І.,
за участю:
секретаря судового засідання Буланова О. П.,
прокурора Пашкова Є. Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги потерпілої ОСОБА_1, захисника Григорука Г. П. на вирок Апеляційного суду Одеської області від 12 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014160000001211, за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1, що не має судимості в силу ст. 89 КК,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2016 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком, тривалістю 3 роки, та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_3 у строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 26 березня 2016 року по 30 березня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 31438 грн 59 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Прийняте рішення щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що в ін 09 грудня 2014 року приблизно о 19 годині, будучи раніше, а саме 14 липня 2014 року Роздільнянським районним судом Одеської області, позбавленим права керування транспортними засобами строком на 1 рік, керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen-Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись зі швидкістю 60 км/год по лівій смузі проїзної частини біля будинку №15 на вул. Малиновського у м. Одесі, з боку вул. Люстдорфська дорога в напрямку вул. Гайдара, в порушення вимог п. 2.1 «а», 2.3 «б», 12.1, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, проявивши неуважність до дорожньої обстановки, не зреагувавши на її зміну, наближаючись до іншого транспортного засобу, що призупинився на сусідній смузі перед нерегульованим пішохідним переходом та дорожньою розміткою «зебра», тим самим не зменшив швидкість та не зупинив вчасно керований ним автомобіль, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка перетинала проїзну частину по вказаному пішохідному переходу. У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_1 отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
12 червня 2018 року Апеляційним судом Одеської області вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано та постановлено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_3 призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК, у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого внаслідок м'якості, просить вирок Апеляційного суду Одеської області від 12 червня 2018 року щодо ОСОБА_3 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що скасовуючи вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання, апеляційний суд вийшов за межі апеляційної скарги, оскільки потерпілою оскаржувалось лише застосування вимог ст. 75 КК. Вважає, що призначене засудженому покарання є невиправдано м'яким.
У касаційній скарзі з доповненнями захисник Григорук Г. П., посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок суворості, просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_3 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що ОСОБА_3 не мав на меті переховуватися від здійснення правосуддя, а перебував певний час на лікуванні та в подальшому доглядав за хворим батьком. Зазначає, що засуджений намагався відшкодувати потерпілій ОСОБА_1 завдану шкоду. З урахуванням тяжкості вчиненого злочину та даних про особу винного, призначене засудженому ОСОБА_3 покарання, на думку захисника, є занадто суворим.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Пашков Є. Є. заперечив проти задоволення касаційних скарг.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції п