Постанова
іменем України
6 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 127/10125/15-к
провадження № 51-4694км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Мазура М. В., Матієк Т. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання МатвєєвоїН. В.,
прокурора Рибачук Г. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Лисенка В. М., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_3, на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 26 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 7 грудня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020010000823, за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. ВорсмаПавловського району Горковської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені
судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього певні обов'язки. Цивільний позов про стягнення із ОСОБА_3 на користь приватного багатопрофільного малого підприємства «Будмонтаж-сервіс» (далі - ПБМП «Будмонтаж-сервіс») матеріальної шкоди залишено без розгляду. Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
Згідно з вироком суду 27 січня 2015 року приблизно о 9:00 ОСОБА_3, будучи колишнім співробітником ПАТ «Агромашкоплекс», розташованого на вул. Айвазовського, 2, у м. Вінниці, достовірно знаючи, що на території вказаного товариства тимчасово зберігається транспортний засіб КАМАЗ - 53213 типу автокран 10-20Т-С, 1991 року випуску (державний номерний знак НОМЕР_1), номер шасі НОМЕР_2, який належить ПБМП «Будмонтаж-сервіс», не маючи на те законних підстав та відповідного дозволу власника, усвідомлюючи, що протиправно заволодіває чужим транспортним засобом поза волею власника, умисно з корисливих мотивів відкрито заволодів вищезазначеним транспортним засобом, після чого, не маючи на нього ані дійсного, ані передбачуваного права, незаконно розпорядився викраденим автомобілем, а саме, продав його ОСОБА_4, реалізувавши свій злочинний умисел до кінця.
Своїми незаконними діями ОСОБА_3 завдав ПБМП «Будмонтаж-сервіс» згідно з висновком експерта матеріального збитку на загальну суму 74 961,07 грн, що перевищує сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян та є значною матеріальною шкодою.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги прокурора та захисника Лисенка В.М., а апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_5 задовольнив частково. Вирок районного суду в частині залишення цивільного позову без розгляду скасував, виділив кримінальне провадження в цій частині в окреме провадження та направив до суду першої інстанції для розгляду в порядку цивільного судочинства. Вирок у частині вирішення долі речового доказу змінив, передав транспортний засіб КАМАЗ - 53213 ПБМП «Будмонтаж-сервіс». У решті суд вирок залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити судові рішення, перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 289 на ст. 356 КК та закрити кримінальне провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності. Вказує на те, що вирок місцевого суду є необґрунтованим та недостатньо вмотивованим, оскільки в ньому не зазначено, в який саме спосіб ОСОБА_3 заволодів транспортним засобом, адже він не транспортував, не буксирував цього транспортного засобу і навіть не підходив до нього, а лише при продажі показав його ОСОБА_4 Зазначає, що засуджений не заперечує того, що він без законних підстав та відповідного дозволу власника розпорядився майном останнього, а тому його дії слід кваліфікувати за ст. 356 КК (самоправство). На думку захисника, суд апеляційної інстанції помилки місцев