Постанова
Іменем України
04 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 583/2283/16-ц
провадження № 61-28057св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
відповідачі: Охтирська міська рада Сумської області;
треті особи - ОСОБА_6, Охтирська міська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 грудня 2016 року у складі судді Сидоренка Р. В. та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Бойка В. Б., Кононенко О. Ю., Семеній Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У липні 2016 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду із позовом до Охтирської міської ради Сумської області; треті особи - ОСОБА_6, Охтирська міська державна нотаріальна контора, про встановлення факту прийняття спадщини.
Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивачів та рідна сестра їхньої матері ОСОБА_8 - ОСОБА_9 Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з домоволодіння АДРЕСА_1. ОСОБА_8 фактично прийняла спадщину після смерті сестри, оскільки здійснила її поховання та вступила в управління спірним будинком. Однак, за життя ОСОБА_8 спадкові права не оформила, так як вона помилково вважала, що саме син сестри має право на спадщину.
Посилаючись на викладене, позивачі просили поновити строк для звернення до суду з цим позовом; встановити факт своєчасного прийняття ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, за її життя, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, в тому числі на домоволодіння АДРЕСА_1.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 грудня 2016 року позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено частково. Встановлено факт своєчасного прийняття спадщини ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, за її життя, як спадкоємця другої черги, яка відкрилася після смерті ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, в тому числі на житловий будинок із господарськими спорудами, житловою площею 12,2 кв. м, загальною - 23,8 кв. м по АДРЕСА_1, що за життя належали на праві приватної власності ОСОБА_9 У задоволенні іншої частин позову відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із доведеності обставин щодо прийняття спадщини ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_9 шляхом вступу в управління або володіння спадковим майном, оскільки вона, як єдиний спадкоємець другої черги за законом після смерті рідної сестри, своєчасно фактично отримала ключі та документи від будинку по АДРЕСА_1, певний період часу наглядала за ним та розпорядилась, передавши будинок разом із документами у фактичне користування для проживання разом із сім'ю та з метою його подальшого утримання родичу ОСОБА_11
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 14 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_8, яка є спадкоємицею другої черги за законом, протягом шести місяців вчинила дії, які свідчать про прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_9, зокрема здійснювала її поховання, розпорядилась спадковим майном.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У березні 2017 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 лютого 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що ухвала Апеляційного суду Сумської області на 70% складається з цитування чинного законодавства України. Судом проігноровано волевиявлення ОСОБА_9, а саме наявність розписки про одержання нею від ОСОБА_6 3 000,00 грн за придбаний будинок по АДРЕСА_1. Документи на газопостачання, датовані 2003 роком, не мають ніякого відношення до поселення ОСОБА_8 у будинок нібито у 1999 році, проте суд не вказує, яким чином узгоджується вселення у 1999 році та документи 2003 року. Суд упереджено описує детальні покази ОСОБА_13 однією фразою про те, що ОСОБА_9 жила ще два роки після того, як її син ОСОБА_14 опинився в місцях позбавлення волі.
У червні 2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали заперечення на касаційну скаргу, згідно з якими рішення суду першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ указану справу передано до Верховного Суду.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного с