ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 921/74/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.
розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Тернопільводоканал" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.07.2018 (суддя Чопко Ю.О.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 (головуючий суддя: Кордюк Г.Т., судді: Галушко Н.А., Кравчук Н.М. )
за позовом Комунального підприємства "Тернопільводоканал"
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль
про врегулювання переддоговірного спору,
За участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль про врегулювання переддоговірного спору щодо укладення Договору № 65/1 про закупівлю послуг за державні кошти, прийнявши п. 3.10 Договору в редакції позивача, та Договору № 65/2 про закупівлю коштів за державні кошти, прийнявши п.п. 3.11, 3.14 Договору в редакції позивача.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між сторонами у справі існує переддоговірний спір, який стосується надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, який виник у зв'язку з тим, що сторони не досягли згоди щодо усіх умов договору.
3. Відповідач в свою чергу проти позову заперечував, вказуючи на те, що КП "Тернопільводоканал" безпідставно та самовільно змінило Типовий договір, включивши в нього ряд вимог, які не ґрунтуються на законодавчих приписах та фактичних обставинах.
ІІ. Короткий зміст судових рішень
4. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16 липня 2018 року позов задоволено частково. Судом вирішено вважати укладеним договір №65/1 від 09.02.2018 року про закупівлю послуг за державні кошти (надалі - договір № 65/1) в наступній редакції пункту 3.10: « 3.10. У випадку проведення виконання грошового зобов'язання Споживачем не в повному обсязі в першу чергу сума платежу зараховується Виробником на погашення процентів та неустойки (зокрема, пені), після чого кошти зараховуються на погашення суми основного зобов'язання вартості наданих послуг з водопостачання. У випадку наявності у Споживача заборгованості за отримані послуги з водопостачання, при сплаті таких послуг, спочатку сплата зараховується на погашення заборгованості попередніх періодів.».
Також судом вирішено вважати укладеним договір №65/2 про закупівлю послуг за державні кошти (надалі - договір № 65/2) без пункту 3.14 і з пунктом 3.11 в наступній редакції: « 3.11. У випадку проведення виконання грошового зобов'язання Споживачем не в повному обсязі в першу чергу сума платежу зараховується Виробником на погашення процентів та неустойки (зокрема, пені), після чого кошти зараховуються на погашення суми основного зобов'язання вартості наданих послуг з водопостачання. У випадку наявності у Споживача заборгованості за отримані послуги з водопостачання, при сплаті таких послуг, спочатку сплата зараховується на погашення заборгованості попередніх періодів.».
5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 апеляційну скаргу Комунального підприємства «Тернопільводоканал» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.07.2018 у справі №921/74/18 - змінено. Доповнено резолютивну частину Рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.07.2018 у справі №921/74/18 пунктом 3.1.: «у частині позовних вимог Комунального підприємства «Тернопільводоканал», м. Тернопіль, про укладення п. 3.10 договору № 65/1 від 09.02.2018 про закупівлю послуг за державні кошти в наступній редакції: «зарахування згідно даного пункту договору проводиться виробником одноособово, незалежно від призначень платежів, які було зазначено споживачем у своїх платіжних документах»; у частині позовних вимог Комунального підприємства «Тернопільводоканал», м. Тернопіль, щодо укладення п.3.11 договору № 65/2 від 09.02.2018 про закупівлю послуг за державні кошти в наступній редакції: «зарахування згідно даного пункту договору проводиться виробником одноособово, незалежно від призначень платежів, які було зазначено споживачем у своїх платіжних документах»; та у частині позовних вимог Комунального підприємства «Тернопільводоканал», м. Тернопіль, щодо укладення п. 3.14 договору № 65/2 від 09.02.2018 про закупівлю послуг за державні кошти в наступній редакції: «споживач сплачує виробнику також 20% від загальної кількості стічних вод, що потрапляє у каналізаційні колодязі та зливоприймачі у періоди дощів та сніготанення при роздільній і 100% при загальносплавній системі каналізації за тарифами послуг з водовідведення, затвердженими уповноваженим органом. У разі виявлення розбитих кришок люків колодязів, провалів ґрунту біля люків колодязів на території споживача, останнім сплачується на користь виробника 100% загальної кількості стічних вод, що потрапляють в каналізаційні колодязі та зливоприймачі у періоди дощів та сніготанення за період з дати виписування останнього рахунку. Загальна кількість таких стічних вод визначається розрахунковим методом відповідно до території Споживача за нормативами ДСТУ3013-95 «Правил контролю за відведенням дощових і снігових вод з територій міст і промислових підприємств», даними гідрометеослужби та інформацією Споживача, які наведені у відповідній таблиці»» - відмовити.
Викладено пункт 4 резолютивної частини Рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.07.2018 у справі №921/74/18 у наступній редакції: «Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м Тернопіль, м. Тернопіль, вул. Галицька, буд. 1 (код 08464162) на користь Комунального підприємства «Тернопільводоканал», м. Тернопіль, 881 (вісімсот вісімдесят одну) гривню судового збору за подання позову. У стягненні з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, м. Тернопіль, 881 (вісімсот вісімдесят одної) гривні судового збору за подання позову на користь Комунального підприємства «Тернопільводоканал», м. Тернопіль, - відмовити».
В іншій частині Рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.07.2018 у справі №921/74/18 - залишено без змін.
ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
6. 24.12.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.07.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №921/74/18 безпосередньо до Касаційного господарського суду.
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2019 року у справі №921/74/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
8. 14.01.2019 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження по справі та призначення до розгляду на 07.02.2019, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги та визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 04.02.2019.
9. Ухвалами від 31.01.2019 та від 05.02.2019 Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотань Комунального підприємства "Тернопільводоканал" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №921/74/18.
10. В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.
ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
11. У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні позову, в зазначеній частині прийняти нове рішення про задоволення позову та викладення спірного пункту у редакції позивача.
12. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник (позивач) зазначає, що виключивши з договору №65/2 його істотну умову суди порушили статтю 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", статтю 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Наголошує, що позовні вимоги ґрунтуються на пунктах 4.10-4.13 Правил №190, пункті 1.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (далі -Правила приймання), статті 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". При цьому вважає, що суди невірно керувалися п. 5.29 Правил №190.
13. Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надійшов.
V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
14. Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача було вручено представнику Квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль по два примірники проектів Договорів №65/1 та №65/2 про закупівлю послуг за державні кошти.
15. 09.02.2018 Квартирно-експлуатаційний відділ м.Тернопіль зазначені договори розглянув, підписав їх разом із протоколом розбіжностей і листом №14/289 повернув зазначені позивачу з проханням підписати зазначені договори та протоколи розбіжностей та по одному примірнику повернути в КЕВ м.Тернопіль (а.с. 25 Т.1).
16. КП "Тернопільводоканал" не погодилося із запропонованими Квартирно-експлуатаційним відділом м.Тернопіль пропозиціями, у зв'язку з чим звернулося до суду з даним позовом про врегулювання переддоговірного спору.
VІ. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій
17. Місцевий господарський суд задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що при укладенні договорів №65/1 і 65/2 між сторонами виникли розбіжності з приводу відповідних пунктів, котрі регулюють порядок зарахування поточних платежів у випадку наявності заборгованості. Сторони розходяться в питанні механізму такого зарахування. Місцевий суд вказав, що умова договору про зарахування платежів «незалежно від призначень платежів, які було зазначено споживачем у своїх платіжних документах» не відповідає вимогам чинного законодавства.
При частковому задоволенні позову місцевий суд частково відхилив пропозиції кожної з сторін переддоговірного спору, судові витрати покладено на обидві сторони.
Відмовляючи частково у позові, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що визначення в проекті Договору №65/2 об'єму стічних вод у спосіб, запропонований позивачем, не відповідає вимогам законодавства про питну воду і питне водопостачання, врахувавши також аналогічні висновки в постанові Верховного Суду України від 29 квітня 2014 року по справі №905/1078/13-г.
18. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції вказавши, що місцевий суд задовольнив позовні вимоги частково та в резолютивній частині зазначив, у якій частині позовні вимоги задоволено, проте не зазначив, в якій саме частині в задоволенні позовних вимог - відмовлено. Апеляційний суд вказав, що як вбачається з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, суд не погодився в окремих частинах із запропонованою позивачем редакцією договору, у зв'язку з чим позов судом першої інстанції задоволено частково. Зокрема, як встановлено, суд першої інстанції не включив в остаточну редакцію відповідних пунктів договору (п.п. 3.10., 3.11.) положення про те, що «зарахування згідно даного пункту договору проводиться виробником одноособово, незалежно від призначень платежів, які було зазначено споживачем у своїх платіжних документах», а також вказав, що п.3.1.4 проекту договору № 65/2 не відповідає вимогам законодавства. Крім того, в п. 4 резолютивної частини рішення суду першої інстанції, у якому судом вирішено питання про стягнення судового збору, не зазначено особи (сторони), на користь якої слід стягнути з КЕВ м. Тернопіль судовий збір.
За вказаних обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зміну резолютивної частини суду першої інстанції шляхом її доповнення щодо вирішення питання про відмову в позові в частині позовних вимог.
VІІ. Позиція Верховного Суду
19. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого док