Постанова
Іменем України
30 січня 2019 року
м. Київ
справа № 382/2454/15-ц
провадження № 61-31103 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Ступак О. В., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Кашперської Т. Ц., Коцюрби О. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що вони перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 грудня 2007 року по 12 листопада 2015 року, за час шлюбу побудували на приватизованій ним земельній ділянці, площею 0,25 га, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 368 244,00 грн. Крім того, сторони у 2013 році придбали житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 25 806,00 грн, та земельну ділянку, на якій він розташований, площею 0,25 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, вартістю
54 900,00 грн. Також ними було придбано трактор «ЮМЗ 6», реєстраційний номер НОМЕР_1, 1976 року випуску, вартістю 26 821,18 грн, та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2469 га, кадастровий номер НОМЕР_4, вартістю 35 219,00 грн, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Посилаючись на наведене, просив визнати спільною сумісною власністю майно нажите ним за час шлюбу з ОСОБА_2, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, земельну ділянку, кадастровий номер: НОМЕР_3, площею
0,25 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована по АДРЕСА_2, земельну ділянку, кадастровий номер: НОМЕР_4, площею 0,2496 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану по
АДРЕСА_2, трактор «ЮМЗ 6» КЛ1234 СА, 1976 року випуску; виділити із спільної сумісної власності подружжя та визнати за ним право власності на 1/2 частку зазначеного нерухомого майна та трактор «ЮМЗ 6», реєстраційний номер
НОМЕР_1, 1976 року випуску; виділити із спільної сумісної власності подружжя та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку зазначеного нерухомого майна.
У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом у якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_2, земельну ділянку, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться по АДРЕСА_2, 1/2 частку житлового будинку з відповідними частками надвірних будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку з відповідними частками надвірних будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, трактор «ЮМЗ 6», реєстраційний номер НОМЕР_1, 1976 року випуску, плуг навісний, культиватори в кількості 2 шт.; стягнути з ОСОБА_1 на її користь грошову компенсацію за різницю вартості спільного сумісного майна у розмірі 34 099,23 грн за умови внесення коштів на депозитний рахунок суду; визнати частково недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, серії НОМЕР_5, виданий 20 березня 2009 року на підставі рішення Богданівської сільської ради від 31 жовтня 2007 року № 90-12-VI на ім'я ОСОБА_1, в частині 1/2 частки земельної ділянки, що належить ОСОБА_2; визнати за нею право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею
0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 07 серпня
2017 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Поділено майно, відступивши від засад рівності часток подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнано право власності за ОСОБА_2 на наступне майно:
- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 25 806,00 грн;
- 1/2 частку житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель та споруд, розташованих по АДРЕСА_1, вартістю 184 122,00 грн;
- земельну ділянку, кадастровий номер: НОМЕР_7, площею 0,25 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована по АДРЕСА_2, вартістю 54 900,00 грн;
- 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_6, площею 0,25 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої по АДРЕСА_1;
- земельну ділянку, кадастровий номер: НОМЕР_4, площею
0,2496 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану по АДРЕСА_2, вартістю 35 219,00 грн.
Визнано право власності за ОСОБА_1 на:
- 1/2 частку житлового будинку з відповідними частинами господарських будівель та споруд, розташованих по АДРЕСА_1, вартістю 184 122,00 грн;
- 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_6, площею 0,25 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану по АДРЕСА_1.
- трактор колісний «ЮМЗ-6» 1976 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 26 821,18 грн;
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при поділі спільного сумісного майна подружжя необхідно брати до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Оскільки з
ОСОБА_2 проживає неповнолітня дитина сторін та двоє дітей від попереднього шлюбу, віком 19 років та 16 років, та ураховуючи, що ОСОБА_2 після розірвання шлюбу здійснила ремонтні роботі у будинку по
АДРЕСА_2, суд дійшов висновку про наявність підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя. Крім того, суд відхилив доводи позивача про неможливість поділу приватизованої ним земельної ділянки, зазначивши, що згідно статті 120 ЗК України, у редакції Закону України від 05 листопада 2009 року № 1702-VІ, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).Також суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним державного акту про право власності на приватизовану земельну ділянку від 20 березня 2009 року, оскільки за
ОСОБА_2 визнається право власності на нерухоме майно, що на ній розташоване, при цьому статями 120 ЗК України та 377 ЦК України передбачено перехід права власності на земельну ділянку чи її частину в разі переходу права власності на будівлю і споруду, що розташовані на ній.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Яготинського районного суду Київської області від 07 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено, зустрічний позовОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку майна, а саме:
- житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;
- земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку, площею 0,25 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої за адресою:
АДРЕСА_2;
- земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2469 га, кадастровий номер НОМЕР_4, розташованої за адресою: АДРЕСА_2;
- житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
Визнано за ОСОБА_1 право власності на трактор колісний «ЮМЗ-6»
КЛ1234 СА, 1976 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський НОМЕР_8, двигун НОМЕР_2, об'єм двигуна 3900, вартістю 26 821,18 грн.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку майна, а саме:
- житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;
- земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку, площею 0,25 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої за адресою:
АДРЕСА_2;
- земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2469 га, кадастровий номер НОМЕР_4, розташованої за адресою: АДРЕСА_2;
- житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 13 410,59 грн на відшкодування 1/2 вартості трактора «ЮМЗ-6» КЛ1234 СА, 1976 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський НОМЕР_8, двигун НОМЕР_2, об'єм двигуна 3900.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що придбане сторонами за час шлюбу нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу між чоловіком та дружиною у рівних частках. Суд дійшов висновку про визнання права власності за ОСОБА_1 на трактор «ЮМЗ-6» КЛ1234 СА, 1976 року випуску, з відшкодуванням ОСОБА_2 Ѕ частини його вартості у розмірі 13 410,59 грн. Суд вважав відсутніми підстави для визнання спільною сумісною власністю подружжя та поділ двох культиваторів та навісного плугу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази існування зазначеного майна, належності його на праві власності сторонам та проведення його оцінки.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулась до касаційного суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року та залишити в силі рішення Яготинського районного суду Київської області від 07 серпня 2017 року.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не урахував наявність підстав при поділі спільного сумісного майна для відступлення від засад рівності часток подружжя, зокрема що разом з нею проживає неповнолітня дитина від шлюбу з ОСОБА_1 та ще двоє дітей від попереднього шлюбу та, що після фактичного припинення спільного проживання і розірвання шлюбу, вона самостійно за власні кошти здійснила ремонтні роботи у будинку АДРЕСА_1, що значно збільшило його вартість. Крім того, апеляційний суд, визнавши за нею право власності на Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1, не урахував, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю чи споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, та безпідставно не визнав за нею право власності на земельну ділянку, кадастровий номер: НОМЕР_6, площею 0,25 га, на якій розташований житловий будинок. Крім того, суд в порушення вимог статті 214 ЦПК України 2004 року не вирішив питання про розподіл судових витрат.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня
2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
29 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня
2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частин першої 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваних рішень у межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Касаційна скарга не містить доводів щодо неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, а тому рішення суду апеляційної інстанції в цій частині у касаційному порядку не переглядається
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що 14 грудня 2007 року між
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції у Київській області (актовий запис №209).
Від шлюбу у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 12 листопада
2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, подружні стосунки між сторонами припинені, сторони з жовтня 2015 року проживають окремо.
Відповідно до технічного паспорта та свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_9 від 29 листопада 2012 року житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 78,5 кв. м. належить на праві приватної власності
ОСОБА_1
ОСОБА_1 також є власником земельної ділянки, площею 0,25 га, кадастровий номер НОМЕР_6, яка розташована по АДРЕСА_1 та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим 20 березня 2009 року, та трактора колісного марки «ЮМЗ-6», 1976 року випуску.
ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 29 липня 2013 року набула права власності на житловий будинок під АДРЕСА_2 складає 40,5 кв. м.
Рішенням виконавчого комітету Богданівської сіль