Постанова
Іменем України
30 січня 2019 року
м. Київ
справа № 359/3528/16-ц
провадження № 61-17764св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н.О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2016 року у складі судді Борця Є.О. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 червня 2017 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Білоконь О. В., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ :
У квітні 2016 року товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (далі - ТДВ «Експрес Страхування») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус» (далі - ПрАТ «Страхова компанія «Статус»), про стягнення матеріальної шкоди.
Позов мотивовано тим, що 30 травня 2013 року між ОСОБА_2 та ТДВ «Експрес Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 202.13.21776 03. Згідно з умовами цього договору ТДВ «Експрес Страхування» зобов'язалось виплатити ОСОБА_2 страхове відшкодування у випадку пошкодження її автомобіля марки «Toyota Auris» внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. 22 жовтня 2013 року приблизно о 22 годині 40 хвилин в селі Чубинське Бориспільського району Київської області сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобілю ОСОБА_2 були завдані механічні пошкодження. 21 листопада 2013 року ТДВ «Експрес Страхування» виплатив страхове відшкодування у розмірі 28 287,68 грн. Таким чином до ТДВ «Експрес Страхування» перейшло право вимоги до особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні ОСОБА_2 матеріальної шкоди.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2013 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні дорожньо-танспортної пригоди, що сталася 22 жовтня 2013 року та притягнуто до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 відмовляється добровільно відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду, тому ТДВ «Експрес Страхування» просить суд стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 28 287,68 грн.
Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТДВ «Експрес Страхування» матеріальну шкоду в розмірі 1 000,00 грн та витрати на оплату судового збору в розмірі 48,78 копійок.
У задоволенні позову в частині вимоги про стягнення матеріальної шкоди в більшому розмірі відмовлено.
Рішення міськрайонного суду мотивовано тим, що відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування», статті 993 ЦК України обов'язок відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі виплаченого страхового відшкодування покладається на ПрАТ «СК «Статус», як страховика ОСОБА_1 - винної особи, а у ОСОБА_1 виник обов'язок із відшкодування матеріальної шкоди у розмірі франшизи. Суду не надано доказів того, що ПрАТ «СК «Статус» відмовило ТДВ «Експерес Страхування» у виплаті страхового відшкодування.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 20 червня 2017 року заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2016 року залишено без змін.
Погоджуючись з рішенням міськрайонного суду, апеляційний суд зазначив, що звернення страховика, який виплатив страхову відшкодування, одразу до винної особи суперечить меті обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
У липні 2017 року ТДВ «Експрес Страхування» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу в якій просило скасувати заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 червня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами безпідставно не застосовано до спірних правовідносин правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15, згідно з якою страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страхового відшкодування.
Рішення суду першої інстанції, залишене без змін ухвалою апеляційного суду, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТДВ «Експрес Страхування» матеріальної шкоди у розмірі 1 000,00 грн в касаційному порядку не оскаржується та судом касаційної інстанції не переглядається (стаття 400 ЦПК України).
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 1 статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судом установлено, що 30 травня 2013 року між ОСОБА_2 та ТДВ «Експрес Страхування» укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 202.13.2177603, згідно з яким ТДВ «Експрес Страхування» зобов'язалось виплатити ОСОБА_2 страхове відшкодування у випадку пошкодження її автомобіля марки «Toyota Auris» внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
22 жовтня 2013 року біля 22:40 год в селі Чубинське Бориспільського району Київської області сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобілю ОСОБА_2 були спричинені механічні пошкодження.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2013 року ОСОБА_1 визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона, керуючи автомобілем марки «Toyota