ПОСТАНОВА
Іменем України
07 лютого 2019 року
Київ
справа №673/373/14-а
адміністративне провадження №К/9901/4865/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року (судді Боровицький О.А., Граб Л.С., Сапальова Т.В.) у справі № 673/373/14-а за позовами ОСОБА_3, третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_2 до Деражнянської міської ради (далі - Міськрада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_4, про визнання протиправною відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та визнання права на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, -
встановив:
У березні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міськради, в якому просив визнати недійсним рішення Міськради в наданні дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, громадських будівель і споруд (присадибна ділянка), із земель житлової та громадської забудови на АДРЕСА_1.
У травні 2014 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет позову, - ОСОБА_2 звернувся з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Міськради, внаслідок яких клопотання від 14 січня 2014 року за вх. № 5 про передачу у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га із земель комунальної власності в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд залишилося без розгляду та про визнання за позивачем права на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га на АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з метою передачі у власність.
Деражнянський районний суд Хмельницької області постановою від 03 листопада 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовив; позов третьої особи із самостійними вимогами задовольнив: визнав протиправними дії Міськради щодо відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га на АДРЕСА_1, із земель житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з метою передачі у власність; визнав за ОСОБА_2 право на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га, розташованої на АДРЕСА_1, із земель житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з метою одержання безоплатно у власність.
Задовольняючи в повному обсязі вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з системного аналізу положень Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - ЗК) щодо порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, яким передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та дійшов висновку про те, що відмова Міськради в наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки є необґрунтованою.
Відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 звернувся до Міськради із клопотанням про передачу йому в приватну власність спірної земельної ділянки 14 січня 2014 року, тоді як ОСОБА_3 - 30 січня 2014 року, звідси - переважне право на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, на думку суду першої інстанції, належить ОСОБА_2
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 21 січня 2015 року постанову суду першої інстанції скасував в частині задоволення в повному обсязі вимог ОСОБА_2 та ухвалив в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив частково: зобов'язав Міськраду повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га розташованої на АДРЕСА_1, із земель житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погодилася з висновками суду першої інстанції в частині відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_3 та вважає, що вони зроблені з вичерпної оцінки обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.
Але в частині вимог третьої особи із самостійними вимогами цей суд дійшов висновку, що достатнім для захисту її прав та інтересів буде зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га розташованої на АДРЕСА_1, із земель житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.
ОСОБА_2 не погодився із рішенням суду апеляційної інстанції і звернувся із касаційною скаргою про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Покликається на помилковість висновку апеляційного суду щодо необхідності зобов'язання Міськради повторно розглянути його клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки остання двічі розглядала це клопотання, однак рішення про надання згаданого дозволу так