ПОСТАНОВА
Іменем України
07 лютого 2019 року
Київ
справа №826/15056/16
адміністративне провадження №К/9901/16997/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 826/15056/16
за позовом ОСОБА_2
до Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк", Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни,
третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_4 як представника ОСОБА_2
на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року (у складі: головуючого судді Іщука І.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Ісаєнка Ю.А., Губської Л.В., Федотова І.В.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Старокиївський банк» та уповноваженої особи, в якому просила:
- визнати протиправним неподання уповноваженою особою інформації щодо неї як вкладника за договором вкладу та невключення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
- зобов'язати уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників ПАТ «Старокиївський банк», які мають право на відшкодування за вкладниками за рахунок Фонду;
- зобов'язати уповноважену особу подати Фонду додаткову інформацію про неї як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду;
- зобов'язати Фонд затвердити доповнення до загального реєстру для виплати відшкодувань вкладникам ПАТ «Старокиївській банк» для виплати позивачу відшкодування у сумі 200 тис. грн. за рахунок коштів Фонду;
- покласти на відповідачів судові витрати в сумі 2 320 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 29 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 залишив без розгляду на підставі пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.
При постановленні зазначеної ухвали суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, що передбачений частиною другою статті 99 КАС України.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково: скасував ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року в частині залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до ПАТ «Старокиївській банк» та постановив в цій частині нову ухвалу про закриття провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України; в іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року апеляційний суд залишив без змін.
При постановленні зазначеної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав. Однак, в частині позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» суд дійшов висновку, що позов підлягає закриттю, оскільки спір між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» не носить публічно - правовий характер, та відповідач не є суб'єктом владних повноважень.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині залишення позовної заяви без розгляду, вважаючи їх прийнятими з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 01 березня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/15056/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Суддя-доповідач ухвалою від 18 червня 2018 року прийняв до провадження адміністративну справу № 826/15056/16 та призначив її до розгляду ухвалою від 06 лютого 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 07 лютого 2019 року.
Одночасно з касаційною скаргою було заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2019 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що у відповідності до статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Також зазначає, що суди не надали належної оцінки доводам позивача щодо початку перебігу строку для звернення до суду. На думку скаржника, саме 21 вересня 2016 року позивач дізнався про те, що уповноваженою особою порушено його законний інтерес на гарантування державою суми вкладу в банківській установі в межах 200 000 грн. Таким чином, позивач вважає, що ним не було пропущено строк звернення до суду за захистом його права, визначений статтею 99 КАС України.
Від інших учасників відзиву або заперечень на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Суд касаційної інстанції переглядає оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції в межах доводів касаційної інстанції, тобто, тільки щодо залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем в касаційній скарзі не оскаржуються ці рішення в частині закриття провадження щодо позовних вимог до Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк".
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини першої статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Для з'ясування питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно встановити фактичну обставину, з настанням якої позивач дізнався або мав би дізнатися про порушення свого права.
Так, судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 21 травня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» (банк) та позивачем (вкладник) укладений договір банківського вкладу № 05/1426-2014, відповідно до якого банк відкриває вкладнику вкладний (строковий) рахунок № 26308501921701 «Надійний» у гривні, а вкладник вносить на цей рахунок грошові кошти у сумі 200 000 грн.; дата внесення 21 травня 2014 року; дата повернення вкладу - 21 червня 2014 року.
Також судом першої інстанції встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 червня 2014 року № 365, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17 червня 2014 року прийнято рішення № 50 про запровадження з 18 червня 2014 року тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Старокиївський банк» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Пантіної Любові Олександрівни; тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 18 червня 2014 року по 18 вересня 2014 року.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 11 вересня 2014 року № 563 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2014 року № 92 про початок здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Пантіної Любові Олександрівни на період з 18 вересня 2014 року по 18 вересня 2015 року включно.
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. від 29 вересня 2014 року № 61 визнано, зокрема нікчемними трансакції та правочини згідно з переліком, в якому зазначений договір від 21 травня 2014 року № 05/1426-2014.
Як встановлено судом першої інстанції, листом за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. від 07 листопада 2014 року № 659/09-02 позивачу повідомлено, що договір банківського вкладу від 21 травня 2014 року № 05/1426-2014 та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Позивач вважаючи, що його протиправно не включили до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернулася до суду з даним позовом.
Однак, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, що передбачений частиною другою статті 99 КАС України.
Суд першої інстанції виходив з того, що про порушення прав позивач дізналася у листопаді 2014 року, а до суду звернулася 28 вересня 2016 року, тобто з пропущенням строку звернення до адміністративного суду; при цьому, позовна заява та додані до неї документи не містять обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів Верховного Суду, виходячи з наступного.
Як вже було зазначено вище, відповідно до частини другої статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено с