Постанова
Іменем України
07 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 164/1297/13-ц
провадження № 61-7724св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивачі:
-
ОСОБА_4,
-
ОСОБА_5,
відповідачі:
-
Маневицька районна державна адміністрація Волинської області,
-
Старосільська сільська рада Маневицького району Волинської області,
-
акціонерне товариство «Ощадбанк»,
-
сільськогосподарський виробничий кооператив «Мрія»,
-
ОСОБА_6,
-
ОСОБА_7,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Маневицького районного суду Волинської області у складі судді Покидюка М. В. від 19 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області у складі колегії суддів: Карпук А. К., Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., від 12 жовтня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Маневицької районної державної адміністрації Волинської області, Старосільської сільської ради Маневицького району Волинської області, акціонерного товариства «Ощадбанк», сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно.
Встановив:
У серпні 2013 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Маневицької районної державної адміністрації Волинської області (далі - Маневицька РДА Волинської області), Старосільської сільської ради Маневицького району Волинської області, акціонерного товариства «Ощадбанк» (далі - АТ «Ощадбанк»), сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія» (далі - СВК «Мрія»), ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно.
Позовна заява мотивована тим, що їхнім покійним батькам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за життя належав житловий будинок АДРЕСА_1. Крім того, батькові належали: згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) від 10 грудня 1996 року серії НОМЕР_2 - право на земельну частку (пай), розміром 2,68 в умовних кадастрових гектарах та відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП - частка майнового паю, вартістю 7 287,00 грн, а також грошові вклади з нарахованими відсотками та компенсацією на рахунку № НОМЕР_1. На ім'я матері ОСОБА_9 10 грудня 1996 року Маневицькою районною державною адміністрацією Волинської області видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 - право на земельну частку (пай), розміром 2,68 в умовних кадастрових гектарах.
Після смерті батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, прийняла спадщину мати шляхом спільного проживання з ним, але, не оформивши своїх спадкових справ, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла сама, а після її смерті позивачі своєчасно у встановленому законом порядку також прийняли спадщину шляхом подачі до нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини. Від імені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 16 березня 2000 року та 05 вересня 2000 року Старосільською сільською радою Маневицького району посвідчено заповіти, якими все своє майно вони заповідають своїм дітям ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Іншими спадкоємцями після смерті батьків є ОСОБА_6 та ОСОБА_7, проте від своєї частки у спадковому майні вони відмовилися на користь позивачів.
Отримати свідоцтво про право на спадщину в даний час позивачі не мають можливості через відсутність на будинок правовстановлюючих документів і в позасудовому порядку вирішити це питання неможливо.
Посилаючись на зазначені обставини, просили суд визнати за ними в порядку спадкування за заповітом право власності на все спадкове майно, що залишилось після смерті батьків, зокрема будинок, земельні частки (пай), майнові паї та грошові заощадження.
Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 19 вересня 2013 року позов задоволено; визнано за ОСОБА_4 право власності на, належний ОСОБА_9, житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1; визнано за ОСОБА_5 право власності на, належне ОСОБА_8 та ОСОБА_9, спадкове майно, зокрема: право на земельну частку (пай) у землі, розміром 2,68 в умовних кадастрових гектарах вартістю 28 855,38 грн, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, який виданий Маневицькою районною державною адміністрацією Волинської області 10 грудня 1996 року; право на земельну частку (пай) у землі, розміром 2,68 в умовних кадастрових гектарах вартістю 28 855,38 гривень 38 копійок, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, який виданий Маневицькою районною державною адміністрацією Волинської області 10 грудня 1996 року; право власності на майновий пай вартістю 7 287,00 грн, який знаходиться в користуванні СВК «Мрія» Маневицького району Волинської області, згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_4, який виданий Старосільською сільською радою Маневицького району Волинської області 10 лютого 2003 року; грошовий вклад з нарахованими відсотками та компенсацією, який зберігається в ТВБВ №10002/050 філії Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рахунку № НОМЕР_1.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачами доведено правомірність своїх вимог належними та допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 12 жовтня 2017 року рішення Маневицького районного суду Волинської області від 19 вересня 2013 року залишено без змін. Рішення суду першої інстанції переглядалося в апеляційному порядку лише в частині визнання права власності на житловий будинок, в іншій частині рішення не переглядалося.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції на предмет доведеності та обґрунтованості позову є правильними, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_7 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій при розгляді справи дійшли односторонніх та передчасних висновків про задоволення позову, оскільки такі висновки не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
09 лютого 2018 року матеріали за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Маневицького районного суду Волинської області від 19 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 12 жовтня 2017 року передано на розгляд Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2018 року, серед іншого, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано справу № 164/1297/13-ц з Маневицького районного суду Волинської області.
Сторони не скористалися правом на подання відзиву (заперечень) на касаційну скаргу.
04 квітня 2018 року вказану справу передано на розгляд Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції