ПОСТАНОВА
Іменем України
08 лютого 2019 року
Київ
справа №855/17/19
адміністративне провадження №А/9901/15/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т. Г.,
суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,
за участю:
секретаря судового засідання - Головко О.В.
представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
представників відповідача - Яросюк Т.В., Литвинюка А.А.,Ющенка О.О., Гурарія Д.Ю.
3- особи - Стельмаха О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу кандидата на пост Президента України ОСОБА_9 в особі довіреної особи ОСОБА_2 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року у справі за позовом кандидата на пост Президента України ОСОБА_9 в особі довіреної особи ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії, третя особа - керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців Центральної виборчої комісії Стельмах Олександр Васильович про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
установив:
2 лютого 2019 року кандидат на пост Президента України ОСОБА_9 в особі довіреної особи ОСОБА_2 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії, третя особа - керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців Центральної виборчої комісії Стельмах Олександр Васильович, в якому просив:
- визнати протиправними дії Центральної виборчої комісії щодо надання електронної копії бази даних Державного реєстру виборців з можливістю доступу лише в приміщенні та з обладнання Центральної виборчої комісії;
- визнати протиправними дії Центральної виборчої комісії, як такі, що протизаконно зобов'язують кандидата на пост Президента України ОСОБА_9 перевіряти повноту та достовірність персональних даних Державного реєстру виборців виключно в приміщенні та з обладнання Центральної виборчої комісії;
- зобов'язати Центральну виборчу комісію надати кандидату на пост Президента України ОСОБА_9 електронну копію бази даних Державного реєстру виборців з можливістю доступу до такої з обладнання позивача у будь якому місці (приміщені).
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що, скориставшись своїм правом на отримання електронної копії бази даних Державного реєстру виборців, 22.01.2019 кандидатом на пост Президента України ОСОБА_9 було подано звернення до Центральної виборчої комісії з проханням надати засвідчену цифровим підписом електронну копію бази даних Державного реєстру виборців.
Після отримання копії оптичної бази даних Державного реєстру виборців, кандидату на пост Президента України ОСОБА_9 поза межами приміщення ЦВК не вдалося ознайомитися із власного комп'ютера з таким реєстром, що, на думку позивача, є порушенням прав кандидата на пост Президента України.
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції помилково зазначив, що надання кандидату на пост Президента України можливості перевіряти повноту та достовірність даних Реєстру виборців, ознайомлюватись із копією бази даних Реєстру виборців поза межами приміщення ЦВК не забезпечить дотримання вимог законодавства про захист персональних даних. Такі висновки є необґрунтованими та базуються на припущеннях відповідача, які не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами.
Судом не надано оцінки поясненням керівника Служби розпорядника Державного реєстру виборців Центральної виборчої комісії Стельмаха Олександра Васильовича про те, що кандидат на пост Президента України, отримавши оптичний носій з електронною копією бази даних Державного реєстру виборців, конверт з ідентифікаційним номером і персональним кодом для перегляду електронної копії бази даних Реєстру не має будь-яких інформаційних та комунікативних можливостей для втручання у Реєстр виборців, оскільки копія бази даних Реєстру виборців є автономною та не має доступу для входження до основного Державного реєстру виборців.
Після повернення кандидатом дисків з електронною копією бази даних Реєстру виборців та ключем ЦВК та Службою розпорядника Державного реєстру виборців Центральної виборчої комісії така копія знищується, що виключає будь-яку можливість спотворення чи перекручення відомостей, які містяться у Державному реєстрі виборців.
Відповідачами не надано будь-яких доказів того, що автоматизоване робоче місце, обладнане спеціалізованим програмним забезпеченням для перегляду копій баз даних Реєстру виборців, зазначене у постанові ЦВК від 26.03.2014 року №74 (зі змінами від 25.10.2018 року відповідно до постанови ЦВК №170) є сертифікованим та відповідає вимогам, що передбачені постановою ЦВК від 25.04.2008 року №39 «Про затвердження Технічного завдання на створення комплексної системи захисту інформації в автоматизованій в інформаційно-комунікаційній системі «Державний реєстр виборців».
Суд першої інстанції порушив принцип «свободи дій», за яким «дозволено робити все, що не заборонено законом», зазначивши, що лише кандидат у Президенти України має право знайомитись з базою даних Реєстру виборців.
Судом залишено поза увагою лист ЦВК від 23.01.2019 року №21-36-343, в якому кандидата на пост Президента України ОСОБА_9 жодним чином не повідомлено про застосування особисто до нього вимог пункту 3.5 постанови ЦВК від 26.03.2014 року №73.
Порушення судом першої інстанції норм матеріального права позивач аргументує тим, що положення пункту 3.5 Постанови ЦВК від 26.03.2014 року №74 щодо встановлення спеціальних правил перегляду електронної копії бази даних Реєстру виборців не підлягало застосуванню як таке, що суперечить приписам частини 9 статті 31 Закону України «Про вибори Президента України».
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Третя особа - керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців Центральної виборчої комісії Стельмах Олександр Васильович надав пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача та залишити в силі рішення суду першої інстанції з мотивів, аналогічних тим, що викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні довірена особа кандидата на пост Президента України ОСОБА_9- ОСОБА_2 підтримавапеляційну скаргу,просив її задовольнити.
Уповноважений представник кандидата на пост Президента України ОСОБА_9 у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу - ОСОБА_3 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити. Зазначив, що відповідачем порушено вимогу, встановлену статтею 31 Закону України «Про вибори Президента України», стосовно надання засвідченої цифровим підписом електронної копії бази даних Державного реєстру виборців кандидату на пост Президента України - ОСОБА_9 за його зверненням невідкладно.
Представники відповідача у судовому засіданні надали пояснення, за змістом аналогічні тим, які зазначені у відзиві. Просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції вважають законним і обґрунтованим.
Третя особа підтримала позицію відповідача по справі, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Верховна Рада України постановою від 26.11.2018 №2631-VIII призначила чергові вибори Президента України на неділю, 31 березня 2019 року.
Центральна виборча комісія постановою від 27.12.2018 №253 оголосила з 31 грудня 2018 року початок виборчого процесу з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року.
Відповідно до постанови Центральної виборчої комісії № 62 від 15.01.2019 року ОСОБА_9 зареєстрований кандидатом на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року.
22.01.2019 року кандидатом на пост Президента України ОСОБА_9 було подано звернення до Центральної виборчої комісії з проханням надати засвідчену цифровим підписом електронну копію бази даних Державного реєстру виборців.
23.01.2019 о 17 год. 55 хвилин уповноваженим представником кандидата на пост Президента України ОСОБА_9 у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу ОСОБА_3 отримано телефонограму від члена ЦВК Кустової С.М., у якій зазначено, що передача електронної копії бази даних державного реєстру виборців здійснюватиметься з 24.01.2019 в робочий час у приміщенні Центральної виборчої комісії.
28.01.2019 кандидат на пост Президента України ОСОБА_9 разом з уповноваженим представником ОСОБА_3 перебували у приміщенні ЦВК для отримання копії бази даних Державного реєстру виборців.
Під час отримання копії бази даних Державного реєстру виборців керівником Служби розпорядника Державного реєстру виборців Стельмахом Олександром Васильовичем було повідомлено, що відповідно до внесених 25.10.2018 ЦВК змін до постанови ЦВК від 26.03.2014 № 74 «Про Порядок передачі електронної копії бази даних Державного реєстру виборців депутатським фракціям у Верховній Раді України та кандидатам на пост Президента України при підготовці проведення виборів Президента України», перегляд бази даних Державного реєстру виборців можливий лише у приміщенні ЦВК без можливості його перегляду поза межами приміщення ЦВК (пункт 3.5 постанови ЦВК від 26.03.2014 року № 74 зі змінами).
29.01.2019 Позивачем отримано лист Центральної виборчої комісії від 23.01.2019 № 21-36-343 в якому кандидата на пост Президента України ОСОБА_9 повідомлено про можливість отримання копії бази даних Державного реєстру виборців у приміщенні ЦВК та інформація про повернення отриманої копії не пізніше як на третій день після завершення виборчого процесу.
Після отримання копії оптичної бази даних Державного реєстру виборців, кандидату на пост Президента України ОСОБА_9 поза межами приміщення ЦВК не вдалося ознайомитися з власного комп'ютера з таким реєстром, що й стало підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що Центральна виборча комісія при передачі копії бази даних Реєстру діяла на підставі частини дев'ятої статті 31 Закону України «Про вибори Президента України», в межах повноважень, визначених Законами України «Про Центральну виборчу комісію», «Про вибори Президента України», «Про Державний реєстр виборців», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та у спосіб, встановлений Порядком, який був прийнятий Комісією на виконання наведених вище вимог законів України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом в Україні, який регламентує порядок проведення виборів Президента України, у тому числі порядок, умови висування та реєстрації кандидатів на пост Президента України, є Закон України «Про вибори Президента України» від 05.03.1999 № 474-XIV (далі - Закон № 474-XIV).
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про вибори Президента України» підготовка і проведення виборів Президента України регулюються Конституцією України, цим Законом, Законом України «Про Центральну виборчу комісію», Законом України «Про Державний реєстр виборців», іншими законами України, постановами Верховної Ради України про призначення виборів Президента України, а також іншими актами законодавства, прийнятими відповідно до цього Закону.
Відповідно до частин 1,9 статті 31 Закону України «Про вибори Президента України», органи ведення Державного реєстру виборців складають попередні списки виборців для звичайних виборчих дільниць відповідно до Закону України «Про Державний реєстр виборців», а також виготовляють іменні запрошення, передбачені частиною другою статті 32 цього Закону.
Не пізніш як через двадцять днів з дня початку виборчого процесу Центральна виборча комісія передає за відповідним зверненням засвідчену цифровим підписом електронну копію бази даних Державного реєстру виборців депутатським фракціям, про створення яких було оголошено на першій черговій сесії Верховної Ради України поточного скликання, а кандидатам на пост Президента України - за їх зверненням невідкладно після їх реєстрації Центральною виборчою комісією.
Повноваження розпорядника Реєстру виборців, який забезпечує його ведення та функціонування відповідно до закону покладено на Центральну виборчу комісію відповідно до пункту 8 статті 17 Закону України «Про Центральну виборчу комісію»
При цьому, правові та організаційні засади ведення Реєстру визначено Законом України «Про Державний реєстр виборців», відповідно до статті 1 якого Реєстр - це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, обробки даних, які містять передбачені Законом відомості, та користування ними, створена для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України.
Основними завданнями Реєстру є ведення персоніфікованого обліку виборців та складання списків виборців, зокрема для проведення виборів Президента України.
Статтею 3 Закону України «Про Державний реєстр виборців» до основних засад ведення Реєстру віднесено, зокрема, публічний характер Реєстру, а також захищеність Реєстру.
Частина восьма статті 3 цього Закону встановлює, що публічний характер Реєстру забезпечує доступність для кожного виборця відомостей Реєстру в обсязі та в порядку, встановлених Законом, а також інші передбачені Законом форми публічного контролю за дотриманням засад ведення Реєстру.
Забезпечення публічного характеру Реєстру, відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про Державний реєстр виборців», може допускати загальну доступність персональних даних виборців лише в обсязі та у спосіб, встановлені цим Законом та необхідні для досягнення мети, зазначеної в частині першій цієї статті.
Колегія суддів зазначає, що встановлення певних обмежень щодо доступу до Реєстру виборців обумовлене необхідністю забезпечення захищеності Реєстру, що, відповідно до частини 10 статті 3 цього Закону, означає забезпечення захисту бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, від незаконного використання персональних даних Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення.
Статтею 11 Закону України «Про Державний реєстр виборців» передбачено, що Центральна виборча комісія як розпорядник Реєстру у взаємодії з Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України під час ведення Реєстру забезпечує його захист, у тому числі захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, його захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних виборців відповідно до Закону та Законів України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних», міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Розпорядник Реєстру за погодженням з Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, здійснює комплекс заходів для забезпечення технічного захисту персональних та інших даних Реєстру в процесі їх зберігання, обробки та передачі каналами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
За порушення захисту Реєстру, несанкціонований доступ або зловживання доступом до Реєстру, порушення цілісності Реєстру, спотворення або незаконне знищення персональних даних Реєстру, незаконне копіювання бази даних Реєстру або її частини настає юридична відповідальність в установленому законом порядку.
Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про Державний реєстр виборців» на Центральну виборчу комісію, як розпорядника Реєстру, покладено обов'язок щодо забезпечення захисту електронних копій бази даних Реєстру від несанкціонованого використання.
Частина 1 статті 10 Закону України «Про захист персональних даних» встановлює, що використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб'єктам відносин, пов'язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб'єкта персональних даних чи відповідно до закону.
Таким чином, саме на Центральну виборчу комісію, як на розпорядника Реєстру, покладається обов'язок захисту електронних копій бази даних Реєстру від несанкціонованого використання, які містять персональні дані виборців, що, в свою чергу, є об'єктом охорони Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI).
Як вірно встановлен