ПОСТАНОВА
Іменем України
07 лютого 2019 року
Київ
справа №805/677/17-а
адміністративне провадження №К/9901/66201/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
розглянув у попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області; далі - управління ПФУ) на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року (суддя Тарасенко І.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року (судді Міронова Г.М., Арабей Т.Г., Геращенко І.В.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Торецька вугледобувна компанія» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 805/677/17-а за позовом управління ПФУ до товариства з додатковою відповідальністю (далі - ТДВ) «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, -
встановив:
24 січня 2017 року управління ПФУ звернулось до суду з позовом до ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з відшкодування суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 3 860 085, 18 грн, що виникла за період з 01 червня по 31 грудня 2016 року.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2017 року у справі № 805/677/17-а адміністративний позов задовольнив повністю: стягнув з ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» на користь управління ПФУ заборгованість по відшкодуванню суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ (Список №1) в розмірі 3 860 085 грн 18 коп., що виникла за період з 01 червня по 31 грудня 2016 року.
Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 11 січня 2018 року у справі № 805/677/17-а заяву ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» про відстрочення виконання судового рішення у справі № 805/677/17-а за позовом управління ПФУ до ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на суму 3 860 085 грн 18 коп. задовольнив частково. Відстрочив виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 805/677/17-а на 6 календарних місяців, а саме до 12 липня 2018 року. В іншій частині заяву ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» залишив без змін.
Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 10 липня 2018 року у справі № 805/677/17-а замінив в адміністративній справі № 805/677/17-а боржника - ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» на його правонаступника - ТОВ «Торецька вугледобувна компанія».
Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 31 липня 2018 року замінив стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа, виданого у справі № 805/677/17-а, з управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області на Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 17 жовтня 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Управління ПФУ не погодилося з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій і подало касаційну скаргу про їх скасування та ухвалення нового рішення відмову в задоволенні заяви ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» на ТОВ «Торецька вугледобувна компанія».
Попри зазначені скаржником порушення судами норм процесуального права щодо своєчасності повідомлення про розгляд справи та неналежної оцінки доказів у справі, зокрема, указує на безпідставність заміни сторони виконавчого провадження з огляду на відсутність відомостей про припинення боржника як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зазначає і про те, що передача заборгованості перед управлінням ПФУ з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій при виділенні не є сферою регулювання Цивільного кодексу України.
ТДВ «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. На спростування доводів касаційної скарги зазначає про безпідставність припущень стягувача щодо неможливості вибуття боржника із відносин виконання судового рішення через те, що його не ліквідовано, тоді як виділ є видом реорганізації, який не передбачає припинення юридичної особи, з якої здійснено виділ, так само і щодо неможливості переходу внаслідок виділу зобов'язань у публічно-правових відносинах. Указує і на безпідставність тверджень скаржника щодо недостовірності доказів.
Верховний Суд переглянув судові рішення в межах касаційної скарги, перевірив повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права і дійшов висновку про таке.
За положеннями частини першої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
У статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1404-VIII) під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Матківська проти України» від 12 березня 2009 року (заява № 38683/04) зазначено, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.
Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону № 1404-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1404-VIII) сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Положення частини п'ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правон