1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

30 січня 2019 року

м. Київ

справа №184/689/16-ц

провадження № 61-23744св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - управління освіти виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 12 травня 2016 року в складі судді Томаш В. І. та на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2017 року в складі колегії суддів: Митрофанової Л. В., Барильської А. П., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В квітні 2016 року позивач звернулась до суду з позовом до управління освіти виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради (на час розгляду справи назву змінено на Покровську міську раду) про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона працювала у відповідача на посаді провідного спеціаліста юрисконсульта з 07 грудня 2015 року та була звільнена 20 січня 2016 року за пунктом 1 статті 36 КЗпП України, однак відповідач при звільненні не провів нарахування та виплату всіх належних їй сум. Зокрема, їй не була нарахована премія, що також потягло за собою зменшення суми компенсації за невикористану відпустку, а остаточний розрахунок проведено лише 29 січня 2016 року.

Посилаючись на порушення своїх прав, просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість із заробітної плати в сумі 1 809,75 грн., з яких: 1 503,51 грн заробітна плата, 306,24 грн компенсація за невикористану відпустку, та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 12 травня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн. Рішення суду мотивовано відсутністю вини відповідача у невиплаті всіх належних позивачу при звільненні сум, оскільки управління освіти є бюджетною установою, в якій нарахування та виплата заробітної плати залежить від фінансування, тому позивачу належні при звільненні суми були виплачені 29 січня 2016 року. Ураховуючи відсутність вини відповідача у виплаті належних позивачу при звільненні сум, відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що підстави для виплати позивачу заявлених нею сум відсутні, а тому й відсутні підстави для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Надходження касаційної скарги

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі т зупинено виконання рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 12 травня 2016 року та на ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь держави судового збору.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, щокасаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

08 травня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не розглянули вимогу про виплату надбавки за складність та напруженість в роботі за січень, не звернули увагу на те, що документи, які надані відповідачем, які є підставою для невиплати премії позивачу, не є належними доказами, не врахували, що підставою позбавлення працівника премії є наказ про накладення дисциплінарного стягнення, в той час як такого наказу відповідач не видавав, тому позивач позбавлена можливості оскаржити такий наказ. Крім того, помилковим є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для виплати компенсації за невикористану відпустку в сумі 306, 24 грн, оскільки ця сума була розрахована з підстав збільшення середньоденної заробітної плати з урахуванням недонарахованої та невиплаченої надбавки за складність та напруженість у роботі за січень 2016 року та премії за підсумками роботи у грудні 2015 року. Суди дійшли помилкового висновку про відсутність вини відповідача у невиплаті належних позивачу при звільненні, сум оскільки відсутність коштів на рахунках відповідача не є підставою для їх невиплати.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що з 07 грудня 2015 року ОСОБА_4 працювала на посаді провідного спеціаліста юрисконсульта централізованої бухгалтерії управління освіти виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області.

20 січня 2016 року наказом виконуючого обов'язки начальника управління освіти виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської областіОСОБА_4 було звільнено на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України, за згодою сторін.

29 січня 2016 року управління освіти виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області виплатило ОСОБА_4 належні їй при звільненні суми, а саме заробітну плату у розмірі 1 485, 62 грн, компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 206, 04 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин першої і другої

................
Перейти до повного тексту