ПОСТАНОВА
Іменем України
07 лютого 2019 року
Київ
справа №357/5099/15-а
адміністративне провадження №К/9901/6195/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року (судді Коротких А.Ю., Літвіна Н.М., Файдюк В.В.) у справі за її позовом до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області (далі - Виконком, Міськрада відповідно), управління соціального захисту населення Міськради (далі - Управління), департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (далі - Департамент, Облдержадміністрація відповідно) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
У квітні 2015 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила: визнати протиправною відмову Управління та Департаменту прийняти документи ОСОБА_1 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1; зобов'язати Управління прийняти документи; зобов'язати Виконком внести подання до Департаменту для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1; зобов'язати Департамент визначити ОСОБА_1 статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з видачею відповідного посвідчення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Управління протиправно відмовило їй у прийнятті документів для встановлення їй статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 як особі з інвалідністю 3 групи у зв'язку із захворюванням, щодо якого встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Суди встановили, що ОСОБА_1 має посвідчення, яке 19 серпня 2004 року видала Облдержадміністрація, згідно з яким вона має статус громадянина, який постійно працював чи працює, або проживав чи проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4).
Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 22 грудня 2014 року № 9651, захворювання, виявлені у позивачки, пов'язані з впливом аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС).
На підставі зазначеного висновку позивачці встановлено з 15 січня 2015 року 3 групу інвалідності довічно внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС.
27 лютого 2015 року позивачка звернулася до Управління із заявою та пакетом документів щодо визнання її потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Відповідач листом від 03 березня 2015 року № 2357 повідомив позивачці про відсутність правових підстав для внесення подання до Облдержадміністрації для оформлення посвідчення категорії 1. Послався на те, що листом від 04 лютого 2015 року № 05-49-263 Департамент повернув подання Виконкому для видачі посвідчень особам категорії 1А та роз'яснив, що починаючи з 01 січня 2015 року Департамент не буде приймати подань місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на оформлення посвідчень категорії 1 для громадян із числа потерпілих категорії 4. У листі зазначено, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII) виключено абзац п'ятий частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме - виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, а тому відсутні правові підстави для надання статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 із числа осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4.
Позивачка вважає дії відповідачів неправомірними, тому звернулася до суду.
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області постановою від 28 серпня 2015 року позов задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 жовтня 2015 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову - про часткове задоволення позову. Визнав протиправною відмову Управління у прийнятті документів ОСОБА_1 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, та зобов'язав Управління прийняти документи ОСОБА_1 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд погодився із рішенням суду першої інстанції про те, що Управління не мало права відмовляти позивачу у прийнятті документів для встановлення їй статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Водночас визнав, що решта позовних вимог не підлягають задоволенню, оскільки до повноважень Управління відповідно до Положення про управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, затвердженого рішенням Міськради від 28 лютого 2007 року № 254, не входить внесення подання до Департаменту для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Подання Виконкому підписує один із заступників голови Виконкому і воно надсилається до Облдержадміністрації. До повноважень Департаменту відповідно до Положення про департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Облдержадміністрації від 05 лютого 2013 року № 43 (далі - Положення № 43), не входить визначення особі статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з видачею відповідного посвідчення. Згідно з пунктом 4.34 Положення № 43 основними завданнями Департаменту є забезпечення реалізації державної соціальної політики у сферах соціального захисту населення та реалізації державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян (вказаний департамент організує та координує роботу, пов'язану з визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідів війни та осіб, на яких поширюється чинність Законів України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та від 23 березня 2000 року № 1584-ІІІ «Про жертви нацистських переслідувань»).
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції (у частині відмови у задоволенні позовних вимог) позивачка звернулася із касаційною скаргою (з урахуванням уточнення вимог касаційної скарги) про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Стверджує, що згідно з пунктом 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок), видача посвідчень потерпілим від Чорнобильської катастрофи провадиться обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Про