ПОСТАНОВА
Іменем України
08 лютого 2019 року
Київ
справа №825/648/17
адміністративне провадження №К/9901/16592/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в судовому засіданні без виклику сторін касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 (головуючий суддя - Сорочко Є.О., судді - Земляна Г.В., Федотов І.В.)
у справі 825/648/17
за позовом ОСОБА_2
до Чернігівської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.03.2017 № UA102000/2017/000052/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.03.2017 №UA102150/2017/00017.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 при здійсненні митного оформлення товару надав усі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 10.05.2017 адміністративний позов задовольнив:
- визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 28.03.2017 № UA102000/2017/000052/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.03.2017 № UA102150/2017/00017.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем під час митного оформлення товару було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої статті 53 МК України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об'єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування позивачем методу визначення митної вартості за ціною договору.
Натомість Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 18.07.2017 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нову постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 з огляду на правомірність прийняття Митницею оскаржуваних рішень від 28.03.2017.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати її та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
При цьому в обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 зазначив, що Митниця не вказала, які саме розбіжності чи ознаки підробки нею виявлено в поданих декларантом документах, а також які конкретно відомості щодо числових значень складових митної вартості товару чи ціни, яка була сплачена/підлягала сплаті за цей товар потребують перевірки та/або додаткового підтвердження. Крім того, приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, відповідач не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 МК України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2
У своїх запереченнях на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення з огляду на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції.
06.02.2018 справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень), що кореспондується зі статтею 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017), судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає з огляду на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності НВО 342277 від 17.03.2017, посвідченої приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованої в реєстрі за № 265 в інтересах позивача, ОСОБА_2, у Литовській республіці придбано та транспортовано до України бувший у використанні напівпричіп ізотермічний, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування, марка GENERAL TRAILERS, модель TX34VW, номер шасі - НОМЕР_2, 2002 року виготовлення (далі - товар).
Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) серії ArgiD № 1216 від 23.03.2017 вартість товару становить 1750,00 євро.
З метою здійснення митного оформлення товару (б/в напівпричіп ізотермічний, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування) до Митниці подано електронну митну декларацію UA102150/2017/201170 від 28.03.2017, відповідно до якої митна вартість визначена за основним методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом подано до митниці наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) ArgiD 1216 від 23.03.2017; акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA209060/2017/01224 від 25.03.2017; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу D 467547 від 09.11.2011; договір про надання послуг митного брокера № 23/03/1/2017 від 23.03.2017; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 23.03.2017; паспорт громадянина України; нотаріальна довіреність НВО 342277 від 17.03.2017; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів № 13 від 28.03.2017; копія митної декларації країни відправлення 17LTLG3000EK0044E6 від 23.03.2017; закордонний НОМЕР_1 від 11.08.2011.
Розглянувши подані позивачем документи, митним органом 28.03.2017 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA102000/2017/000052/2 із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару та складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102150/2017/00017.
При цьому, у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що подані до митного оформлення документи відповідно до пункту 2 частини шостої статті 54 МК України не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У митного органу наявна цінова інформація на товари: митна декларація від 08.02.2017 № 204030000/2017/001149 - 3 250,0 доларів США/шт., тому оцінку товару здійснено із застосуванням резервного методу з розрахунку - 3 250 доларів США/шт.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які п