ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2019 року
Київ
справа №813/77/16
адміністративне провадження №К/9901/23413/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Шарапи В.М.,
розглянувши у судовому засіданні без виклику сторін в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Хобор Р.Б., суддів - Попка Я.С., Сеника Р.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,
установив:
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС України у Львівській області), Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області), Галицького районного відділу Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області, Галицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС України у Львівській області від 6 листопада 2015 року № 826 о/с про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів); поновити позивача на посаді слідчого СВ Галицького відділу поліції (м. Львів) ГУ НП у Львівській області і стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року (суддя Кравців О.Р.) позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України у Львівській області від 6 листопада 2015 року № 826 о/с про звільнення лейтенанта міліції ОСОБА_1, слідчого СВ Галицького районного відділу Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області з органів внутрішніх справ з 6 листопада 2015 року; поновлено ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді слідчого СВ Галицького районного відділу Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області з 7 листопада 2015 року; стягнуто з Галицького районного відділу Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне й обґрунтоване. В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на те, що його поновлено на роботі після незаконного звільнення 6 листопада 2015 року, і цього ж дня знову звільнено за іншою підставою, тому він не був належним чином повідомлений про наступне вивільнення.
Заперечень (відзивів) на касаційну скаргу не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди встановили, що ОСОБА_1 з 2009 року приходив службу в органах внутрішніх справ України, остання займана посада - слідчий СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області.
Наказом ГУ МВС України у Львівській області від 12 червня 2015 року № 1712 на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ, а наказом від 25 червня 2015 року № 445о/с - звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі №813/3615/15 визнано протиправними і скасовано накази ГУ МВС України у Львівській області від 12 червня 2015 року № 1712 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та від 25 червня 2015 року № 445о/с в частині його звільнення з органів внутрішніх справ; поновлено ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з 25 червня 2015 року та стягнуто з ГУ МВС України у Львівській області на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі №813/3615/15 в частині стягнення з ГУ МВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу і прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено в позові у цій частині. В решті постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року залишено без змін.
27 жовтня 2015 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Львівським окружним адміністративним судом у справі №813/3615/15.
6 листопада 2015 року ГУ МВС України у Львівській області прийнято наказ №789 о/с, яким позивача поновлено в органах внутрішніх справ.
Іншим наказом ГУ МВС України у Львівській області від 6 листопада 2015 року №826 о/с позивача звільнено з посади слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області у запас за пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) з 6 листопада 2015 року.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що станом на день звільнення позивач не був попереджений у визначеному порядку про майбутнє звільнення через скорочення штатів, як це передбачено пунктом 8 Розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Національну поліцію», та не міг подати рапорт, як працівник міліції, про намір проходити службу в органах поліції, у порядк