ПОСТАНОВА
Іменем України
07 лютого 2019 року
Київ
справа №216/5738/16-а(2-а/216/43/17)
адміністративне провадження №К/9901/15833/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Білоуса О.В.,
суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року (головуючий суддя - Добродняк І.Ю., судді - Бишевська Н.А., Семененко Я.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Кривому Розі Департаменту патрульної поліції в особі лейтенанта поліції Головенка Андрія Володимировича про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у місті Кривому Розі Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у місті Кривому Розі ДПП) в особі лейтенанта поліції Головенка А.В. (далі - інспектор Головенко А.В.) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, в якому просив:
- визнати протиправними дії інспектора Головенка А.В. щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 10 листопада 2016 року АР №069431 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10 листопада 2016 року у місті Кривому Розі, керуючи автомобілем «SKODA OCTAVIA», номерний знак «НОМЕР_1», був зупинений інспектором Головенком А.В., яким винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення підпункту 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України. У вказаній постанові зазначено, що позивач здійснив виїзд на перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора. Позивач вважає вказану постанову безпідставною та винесеною з порушенням порядку притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки Правил дорожнього руху не порушував. ОСОБА_1 зазначив, що не здійснював проїзд перехрестя з вулиці Симбірцева на вулицю Миколи Зінчевського, оскільки виїхав з місця стоянки між будинками № 2 та № 4 по вулиці Миколи Зінчевського, тобто на ділянці дороги, яка за допомогою світлофора не регулюється. Крім того, оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, всупереч вимогам статей 258, 276 КУпАП винесена на місці вчинення правопорушення та без складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому у вказаній постанові не зазначено точну географічну локацію місця вчинення правопорушення.
Постановою Центрально-Міського районного суду міста Кривого-Рогу від 23 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправними дії інспектора Головенка А.В.;
- визнано протиправною та скасовано постанову від 10 листопада 2016 року АР № 069431 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. за частиною другою статті 122 КУпАП.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року скасовано постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого-Рогу від 23 лютого 2017 року та прийнято нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог є помилковими, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. ОСОБА_1, посилаючись на пункт 16.8 Правил дорожнього руху зазначив, що він як водій, який виїхав на перехрестя згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, мав право продовжувати рух у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Позивач стверджує, що проїхав перехрестя на дозволений сигнал світлофора та після здійснення зупинки для висадки пасажира продовжив рух. Зазначене підтверджується показами свідка та відеозаписом наданим відповідачем до суду, однак такі обставини безпідставно не враховані судом апеляційної інстанції. Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови є безпідставними.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
УПП у місті Кривому Розі ДПП скористалося своїм правом та надіслало до суду заперечення на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваного судового рішення зазначило, що рішення суду, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 листопада 2016 року відповідачем, стосовно позивача, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 069431, якою ОСОБА_1 визнано винним за частиною другою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
У постанові зазначено, що 10 листопада 2016 року о 10 год. 50 хв. у місті Кривому Розі, на перехресті вулиць Миколи Зінчевського та Симбірцева, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «SKODA OCTAVIA», номерний знак «НОМЕР_1», виїхав на перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора, чим порушив підпункт 8.7.3 (е) Правил Дорожнього Руху України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність оскаржуваної постанови не підтверджено належними та допустимими доказами. Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, а тому притягнення його до відповідальності є необґрунтованим та протиправним.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив про помилковість висновків суду першої інстанції щодо недоведеності вини позивача та наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується із зазначеними висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що