1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2019 року

Київ

справа №807/185/18

адміністративне провадження №К/9901/59713/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року (головуючий суддя - Ільчишин Н.В., судді - Пліш М.А., Шинкар Т.І.) у справі №807/185/18

за позовом ОСОБА_4

до Міністерства закордонних справ України,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - Служба безпеки України

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 13 березня 2018 року ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.), в особі представника ОСОБА_3, звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства закордонних справ України (далі - відповідач, МЗС України), якою просить:

1.1. визнати протиправним та скасувати повідомлення про відмову в оформленні візи для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію від 20 листопада 2017 року, видане ОСОБА_4;

1.2. зобов'язати Міністерство закордонних справ України оформити ОСОБА_4 візу типу "Д" для в'їзду в Україну.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код у Киргизькій республіці -НОМЕР_1) до Міністерства закордонних справ України (м. Київ, Михайлівська площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 00026620), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - Служба безпеки України (м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33, код ЄДРПОУ 00034074) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд вказав на те, що із поданої позивачем заяви на оформлення візи в графі 21 "Основна мета подорожі" серед можливих варіантів позивачем обрано "інше", без зазначення, що саме. Однак, вказаний пункт такої анкети прямо передбачав, що у випадку обрання зі списку запропонованих варіантів варіанту "інше" необхідно також конкретно зазначити власну мету, яка не вказана як один із варіантів відповіді. Проте, з поданої позивачем, заяви на оформлення візи для в'їзду в Україну не вбачається мети поїздки для возз'єднання сім'ї. Суд дійшов висновку, що за умови невизначеності мети поїздки додані позивачем до заяви копії підтверджуючих документів про шлюб та гарантії оплати витрат на її перебування в Україні не можуть бути належними доказами підтвердження мети запланованого позивачем перебування в Україні, оскільки така мета не вказана.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. Не погоджуючись з судовим рішенням, не погодившись із прийнятим рішенням, адвокат позивача ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

5. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року апеляційну скаргу адвоката позивача ОСОБА_3 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №807/185/18 повернуто скаржнику.

6. Приймаючи таке рішення, апеляційний суд зазначив, що апеляційна скарга підписана Адвокатом ОСОБА_3, проте до апеляційної скарги не долучено документів, які підтверджують його повноваження на представництво позивача, довіреності або ордера, виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а в матеріалах справи наявний ордер, що не містить посилання на договір про надання правової допомоги/ доручення органу/установи, уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, номер та дату цього документа, також договір про надання правової допомоги відсутній. Таким чином, суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підписана особою, повноваження якої не підтверджені.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

7. 20 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року, в якій представник позивача просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

8. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що оформлення органу покладено на адвоката, жодним законом не наділено суд надавати оцінку заповненню ордеру адвокатом. Скаржник також посилається на позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої не повинно бути занадто формального ставлення до передбачений законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції є незаконним, а його висновки не відповідають обставинам справи.

9. Відповідачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено про незгоду з викладеними в ній доводами. Враховуючи те, що до апеляційної скарги не додано документів, які б підтверджували волевиявлення ОСОБА_4 на надання повноважень адвокату ОСОБА_3 щодо його представництва та права підпису документів, що подаються до суду, які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих повноважень, а також надано ордер, який не містить обов'язкових реквізитів, відповідач вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність повернення апеляційної скарги як такої, що подана особою, яка не має права її підписувати. Відповідач просив відмовити в задоволенні касаційної скарги .

10. Третьою особою до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на факт недотримання позивачем вимог ч. 4 ст. 59 КАС України. Твердження скаржника щодо відсутності у суду повноважень надавати оцінку заповненню ордера Служба безпеки України вважає необґрунтованими з огляду на положення п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України. Крім того, вважає, що скаржнику було забезпечено реальний доступ до правосуддя. Третя особа вважає, що суд апеляційної інстанції повно та правильно встановив всі обставини, надав належну правову оцінку матеріалам апеляційної скарги, з огляду на що оскаржувана ухвала винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні касаційної скарги.

11. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

12. Частина 3, 4 статті 131-2 Конституції України: <…> виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

13. Частина 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

14. Частина 1 статті 57 КАС України: представником у суді може бути адвокат або законний представник.

15. Частина 4 статті 59 КАС України: повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

16. Підпункт 19 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України: положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

17. Частина 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI): адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

18. Частина 2 статті 26 Закон №5076-VI: ордер - письмовий д

................
Перейти до повного тексту