ПОСТАНОВА
Іменем України
07 лютого 2019 року
м. Київ
справа №826/1174/15
адміністративне провадження №К/9901/3174/18, №К/9901/3175/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Стародуба О.П., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2015 року (суддя Добрівська Н.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року (головуючий суддя Літвіна Н.М., судді: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.) у справі №826/1174/15 за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ», про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У січні 2015 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач-1, Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича (далі по тексту - відповідач-2, Уповноважена особа), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за договором банківського вкладу від 04 липня 2014 року №43793, укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ»;
зобов'язати відповідача-2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що укладення позивачем депозитного договору та внесення коштів на депозитний рахунок не містить ознак правочину, який би міг спричинити неплатоспроможність банку. Посилання відповідача-2 на приписи статті 228 ЦК України не ґрунтуються на будь-яких доказах, а є наслідком довільного тлумачення приписів ЦК України. У відносинах, що склалися між вкладником та Фондом відсутня жодна з передбачених законом підстав для відмови у відшкодуванні коштів, визначених частиною четвертою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року, адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова С.І. щодо не включення ОСОБА_3 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню про відшкодування коштів за договором банківського вкладу від 04 липня 2014 року №43793, укладеного між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ». Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова С.І. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що укладений позивачем правочин підпадає під пункти 2 та 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Стосовно пункту 2 зауважено, що до неплатоспроможності банку призвела низка подібних правочинів, а з приводу пункту 7 зазначено, що переваги та пільги були отримані іншою особою - клієнтом ПАТ «КБ «УФС», який за посередництва позивача мав перевести свій негарантований вклад в категорію гарантованого. Крім того, позовні вимоги до Фонду є передчасними та порушують дискреційні повноваження останнього, оскільки у Фонду не виникли підстави для розгляду питання щодо включення позивача до Загального реєстру.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончаров С.І., також подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вимоги касаційної скарги мотивовано тим, що описова та резолютивна частини оскаржуваної постанови не є чіткими, оскільки визнання протиправною бездіяльності відповідача-2 не спричиняє правових наслідків в частині відміни розпорядчого документу, а саме наказу Уповноваженої особи від 18 листопада 2014 року № 6, який є чинним та у встановленому законом порядку не скасований. Наголошено на тому, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок так званого «дроблення» депозитних рахунків інших клієнтів, а відтак власник значного вкладу отримав значну перевагу перед іншими кредиторами банку, що є порушенням пункту сьомого частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У поданих запереченнях на касаційну скаргу Уповноваженої особи позивач просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, як законні та обґрунтовані. Наголошував на тому, що комісією, яка визнала спірний правочин нікчемним, фактично перевірка не проводилась, адже відповідно до поданого оголошення у газету «Голос України» від 16 жовтня 2014 року № 199 всі документи ПАТ «КБ «УФС» були втрачені. Зауважено, що будь-які докази того, що позивач пов'язаний із власниками великих рахунків та причетний до дроблення вкладів, надано не було. З приводу наявності підстав для задоволення позовних вимог до Фонду зазначив, що задоволення таких вимог є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права позивача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та заперечення на них, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що між ОСОБА_3 (вкладник) та ПАТ «КБ «УФС» (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» від 04 липня 2014 року №43793, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 196 000,00 гривень у тимчасове строкове користування на строк до 04 жовтня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.
Відповідно до квитанції №TR.58091.619.436 від 04 липня 2014 року на вкладний рахунок позивача зараховано грошові кошти у розмірі 196 000,00 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 14 серпня 2014 року №491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14 серпня 2014 року №69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «УФС», згідно з яким з 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»; уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова С.І.
Постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року №717 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13 листопада 2014 року №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13 листопада 2014 року та призначено Гончарова С.І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію третьої особи строком на 1 рік з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року.
На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 21 листопада 2014 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»; для отримання коштів вкладники ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з 21 листопада по 31 грудня 2014 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ «Альфа-Банк»; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Дізнавшись про відсутність його в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, ОСОБА_3 звернувся до Уповноваженої особи із заявою, у якій просив включити його до переліку (реєстру) вкладників ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом.
За результатами розгляду звернення позивача Уповноважена особа у листі від 18 грудня 2014 року №001/2081 повідомила, що договір банківського вкладу між ПАТ «КБ «УФС» від 04 липня 2014 року №43793, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до положень статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що посилання відповідача-2 на наявність підстав для визнання укладеного між позивачем та банком правочину нікчемним на підставі аналізу «загальної ситуації банку», без встановлення індивідуальної причетності позивача до вчинення будь-якого правопорушення за наявності умислу на укладення угоди з метою, яка свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, суперечить вимогам статей 61, 62 Конституції України.
Судом апеляційної інстанції також додатково зазначено, що умовами договору від 04 липня 2014 року №43793 не передбачено платежу чи передачу майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку, а відтак застосуванню до даного правочину приписи пункту сьомого частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому умовами вказаного договору банківського вкладу не передбачено застережень щодо неможливості зарахування грошових коштів, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками судів з огляду на наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Закону №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 14 серпня 2014 року № 491 «Про віднесення ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних» на депозитний рахунок ОСОБА_3 відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» №43793 від 04 липня 2014 року було зараховано суму 196000 грн.
Кошти на депозитний рахунок позивача у сумі 196000 грн. були зараховані 04 липня 2014 року, тобто до прийняття Національним банком України рішення №491 «Про віднесення ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних» та запровадження тимчасової адміністрації (до 14 серпня 2014 року). Ці кошти відповідно до квитанції від 04 липня 2014 року № ТR.58091.619.436 на рахунок були залучені позивачем через касу банку (а.с.17).
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповід