ПОСТАНОВА
Іменем України
07 лютого 2019 року
Київ
справа №816/1383/15
адміністративне провадження №К/9901/3278/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Бевзенка В.М., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду в м. Кременчуці Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 3 червня 2015 року (головуючий суддя Сич С.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2015 року (головуючий суддя Старостін В.В., судді - Бегунц А.О., Рєзнікова С.С.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, третя особа Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (далі - ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області), третя особа Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області (далі - УПФ України в м. Кременчуці Полтавської області), в якому просив:
визнати протиправними дії ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо відмови у перерахунку грошового утримання (заробітної плати) з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року;
зобов'язати ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області провести перерахунок грошового утримання (заробітної плати) за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - ЧАЕС) з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року;
зобов'язати ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області видати оновлену та уточнюючу довідку про грошове утримання (заробітної плати) за період роботи на ЧАЕС з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року, з урахуванням перерахунку:
подвійного розміру посадового окладу та окладу за спеціальне звання при в'їзді в зону ЧАЕС;
використання коефіцієнту кратності 3,5 а не 2,4 в окремих зонах небезпеки ЧАЕС;
застосування нарахування денного грошового утримання за 6, а не за 8 годин роботи щодобово (у III зоні небезпеки);
розрахунку коштів за перебування у резерві в стані бойової готовності не за 16, а за 18 годин щодоби (застосувавши формулу викладену в листі Міністерства надзвичайних ситуацій України від 13 квітня 2012 року №03-3654/201);
нарахування 60% премії з посадового окладу та окладу за звання за бездоганну службу в зоні ЧАЕС із її збільшенням вдвічі та з урахуванням коефіцієнту кратності 3,5 при роботі в зонах небезпеки І, III ЧАЕС;
подвоєння оплати праці за роботу у вихідні дні 27 липня 1986 року; 3,10,17,24 серпня 1986 року з урахуванням зони небезпеки.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що у виданій відповідачем довідці про заробітну плату у зоні відчуження зазначено розрахунок грошового забезпечення за роботу (службу) в зоні ЧАЕС за період з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року без урахування положення окремих нормативно-правових актів часів Радянського Союзу, з яких знято гриф "секретно", та які є чинними.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 3 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2015 року, позов задоволено. Визнано дії ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку грошового забезпечення за період з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року протиправними. Зобов'язано відповідача провести перерахунок грошового забезпечення позивачу за період роботи останнього по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року з урахуванням постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 655-195 від 5 червня 1986 року, постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок від 10 червня 1986 року № 207-7, постанови ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС №524-156 від 7 травня 1986 року, а також наказів МВС СРСР від 11 травня 1986 року № 0130, від 26 травня 1986 року № 0149, від 30 червня 1986 року № 0189, постанови Держкомітету СРСР з праці і соціальних питань і ВЦРПС № 153/10-43 від 7 травня 1986 року, вказівки УПО МВС № 3/7/1587 від 17 грудня 1986 року та МВС СРСР від 21 жовтня 1986 року № 1/5725, та видати довідку про грошове забезпечення з урахуванням перерахунку.
Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, УПФ України в м. Кременчуці Полтавської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 серпня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ОСОБА_2 скористався своїм правом та надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень.
Справу згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Бевзенка В.М., Желтобрюх І.Л.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом ІІ групи.
У 1986 році позивач проходив службу на посаді начальника караулу СВПЧ-12 по охороні Автозаводського району м. Кременчука.
У період з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року ОСОБА_2 виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджено витягами наказів від 31 липня 1986 року № 89лс та від 16 вересня 1986 року № 105лс, довідкою від 25 серпня 1986 року, за змістом якої позивач знаходився в м. Чорнобилі безвиїзно 32 доби (приступив до виконання службових обов'язків в зоні Чорнобильської АЕС 25 липня 1986 року та виїхав із зони Чорнобильської АЕС 25 серпня 1986 року).
У лютому 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку грошового забезпечення та видачу довідки про грошове утримання за службу в зоні ЧАЕС за липень - серпень 1986 року.
Листом ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій в Полтавській області від 2 квітня 2015 року №05-С-152/12 ОСОБА_2 повідомлено про відсутність підстав для перерахунку грошового утримання, нарахованого в зоні ЧАЕС з 25 липня по 25 серпня 1986 року.
ОСОБА_2 вважаючи незаконною відмову відповідача провести йому перерахунок грошового утримання (заробітної плати) за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року, з урахуванням підвищеного окладу та премії, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача щодо відмови провести перерахунок грошового утримання (заробітної плати) ОСОБА_2 за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року.
Зазначена позиція підтримана Харківським апеляційним адміністративним судом, який за результа