1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2019 року

Київ

справа №643/11599/17

адміністративне провадження №К/9901/66927/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Департаменту реєстрації Харківської міської ради в особі відділу реєстрації місця проживання по місту Харкову Управління ведення Реєстру територіальної громади м. Харкова та електронного урядування на рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 травня 2018 року (суддя - Горбунова Я.М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року (головуючий суддя -Резнікова С.С., судді -Жигилій С.П., Бегунц А.О.) у справі №643/11599/17

за позовом ОСОБА_3

до АО Відділу реєстрації місця проживання по місту Харкову Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 08 вересня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати неправомірними дії АО Відділу реєстрації місця проживання по місту Харкову Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради щодо відмови позивачу в реєстрації місця проживання, зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву щодо реєстрації місця проживання та зареєструвати місце проживання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23 травня 2018 року Позов задоволено.

2.1. Визнано неправомірними дії АО Відділу реєстрації місця проживання по місту Харкову Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради щодо відмови ОСОБА_3 в реєстрації місця проживання.

2.2. Зобов'язано АО Відділу реєстрації місця проживання по місту Харкову Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_3 щодо реєстрації місця проживання та зареєструвати місце проживання ОСОБА_3.

2.3. Стягнуто з АО Відділу реєстрації місця проживання по місту Харкову Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 640 гривень.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на те, що згідно відповіді Військової частини А0105 Міністерства оборони України від 11 грудня 2017 року особам, взятим на тимчасовий облік, видають тимчасові посвідчення замість військових квитків. Зразок зазначеного посвідчення введено додатком №1 до Постанови. У зв'язку із недостатньою кількістю бланків військових квитків у формі зшитої книжечки військові комісаріати видавали військовозобов'язаним військові квитки (довідка) не у формі книжечки, проте даний документ відрізняється лише зовнішньою формою бланку, а отже покладає на військовозобов'язаного та на суб'єктів до яких він звернений ті самі права, обов'язки та відповідальність. Суд визнав заперечення відповідача на позов необґрунтованими, а причину для відмови в реєстрації місця проживання з посиланням на п. 11 Постанови КМУ від 02 березня 2016 року №207 такою, що не знайшла свого підтвердження, оскільки документи додані до заяви є чинними, дійсними та були подані в повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. Не погодившись з вказаним рішенням, Департамент реєстрації Харківської міської ради в особі відділу реєстрації місця проживання по місту Харкову Управління ведення Реєстру територіальної громади м. Харкова та електронного урядування подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року апеляційну скаргу Департаменту реєстрації Харківської міської ради в особі відділу реєстрації місця проживання по місту Харкову Управління ведення Реєстру територіальної громади м. Харкова та електронного урядування на рішення Московського районного суду м. Харкова залишено без задоволення. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 23.05.2018 по справі № 643/11599/17 залишено без змін.

6. Апеляційний суд, підтримуючи висновки суду першої інстанції, зазначив, що Московський районний суд м. Харкова дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

7. 03 грудня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту реєстрації Харківської міської ради в особі відділу реєстрації місця проживання по місту Харкову Управління ведення Реєстру територіальної громади м. Харкова та електронного урядування (далі - скаржник) на рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 травня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року, в якій позивач просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

8. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що документ, який був поданий ОСОБА_3, не відповідає переліку військово-облікових документів, передбачених пунктом 16 Порядку організації та ведення військового обліку, і є довідкою. Наданий ОСОБА_3 не передбачений Указом Президента України №263/94 від 25.05.1994 року. Також скаржник вважає неналежним способом захисту порушених прав позивача зобов'язання органу реєстрації вчинити певні дії, оскільки рішення суду, яке набрало законної сили, є підставою для проведення реєстраційної дії та не потребує додаткового зобов'язання в резолютивній частині. Крім того, вказує на те, що відділ реєстрації місця проживання по місту Харкову Управління ведення Реєстру територіальної громади м. Харкова та електронного урядування є структурним підрозділом Департаменту реєстрації Харківської міської ради, не є юридичною особою та не може бути відповідачем у справі.

9. Позивачем надано до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому останній вказує на безпідставність доводів касаційної скарги. Також зазначає, що відповідач помилково вирішив, що він підлягає взяттю на військовий облік та обов'язково повинен надати військовий квиток, адже за рішенням комісії Московського військового комісаріату м. Харкова від 25.05.2012 року позивач був знятий з військового обліку. Таким чином, позивач вважає вимогу про надання ним посвідчення про приписку або військового квитка до органу реєстрації незаконною. Вважає прийняті судами попередніх інстанцій судові рішення законними та обґрунтованими, просив залишити їх без змін.

10. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.09.2017р. позивач звернувся до АО Відділу реєстрації місця проживання по місту Харкову Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання.

12. В цей день позивачу було відмовлено відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови КМУ від 02.03.2016р. №207 з підстав того, що документ військового обліку поданий позивачем, не відповідає переліку військово-облікових документів, передбаченого п. 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затвердженого постановою КМУ від 07.12.2016р. №921.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

13. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Пункт 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 (далі - Правила №207): для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:

1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8;

2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не дос

................
Перейти до повного тексту