Постанова
Іменем України
04 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 524/1080/17
провадження № 61-31256св 17
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
УсикаГ. І. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Олійник А. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області
від 31 липня 2017 року у складі судді Андрієць Д. Д. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 03 жовтня 2017 року у складі колегії суддів:
Мартєва С. Ю., Любова О. А., Хіль Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до
фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5) про відшкодування майнової та моральної шкоди.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що 01 листопада 2016 рокувін звернувся до Сервісного центру «ProfServise» (далі - сервісний центр), у якому здійснює підприємницьку діяльність відповідач, з метою ремонту належного йому планшету «GoClever ТАВ А103». При проведенні попереднього огляду планшета ФОП ОСОБА_5 виявив його несправність, надав йому заповнену квитанцію від 01 листопада 2016 № 1000 про прийом планшета на ремонт, термін якого триватиме 14 днів та зазначив, що про закінчення ремонтних робіт його повідомлять по телефону.
Ураховуючи, що будь-яких відомостей щодо ремонту його техніки не надходило, 20 грудня 2016 він звернувся до сервісного центру, та вимагав прийняти його лист щодо надання інформації про стан виконання ремонту, однак така вимога залишена без задоволення. Відповідач у грубій формі повідомив, що планшет ремонту не підлягає і запропонував його забрати. Того ж дня він направив вказаний лист ФОП ОСОБА_5 засобами поштового зв'язку, однак його було повернуто за закінченням терміну зберігання.
Зазначав, що протягом тривалого часу з вини відповідача, який не виконав у встановлені договором строки ремонтні роботи, він та його сім'я не мали можливості користуватись планшетом, внаслідок чого йому були заподіяні моральні страждання.
Посилаючись на наведене, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з ФОП ОСОБА_5 збитки у розмірі 800, 00 грн (вартість планшета), 1 539, 00 грн неустойки за прострочення строків виконання робіт, передбачену частиною п'ятою статі 10 Закону України «Про захист прав споживачів», та
2 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішення суду першої інстанції
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до квитанції від 01 листопада 2016 року № 1000 сторони дійшли згоди щодо проведення діагностики планшета, а не його ремонту, що і було виконано відповідачем. Також відсутні підстави вважати зобов'язання виконаним не в строк, оскільки в квитанції, на яку посилається позивач, обумовлено строки проведення ремонту, а не діагностики. Стягнення збитків у розмірі вартості речі не можливо, оскільки така вимога підлягає задоволенню у разі її істотної несправності або фізичного знищення. Також відсутні правові підстави для задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки вона є похідною від доведеності вимог про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення прав споживача.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 03 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 липня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставин справи на підставі об'єктивно досліджених доказів в їх сукупності, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростували, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у жовтні 2017 року, ОСОБА_4 просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на неправомірність висновку судів про те, що відповідач здійснював лише діагностику планшета і виконав покладені на нього зобов'язання належним чином, оскільки такі висновки грунтуються на недопустимих доказах. Зокрема наданий відповідачем в останньому судовому засіданні акт діагностики обладнання не містить відомостей щодо дати його складання. Відповідач підтвердив, що несправності планшета було встановлено при первинному огляді та, що він намагався відремонтувати планшет, однак не мав необхідних для його проведення деталей. Наведене свідчить про те, що відповідач не виконав належним чином у встановлені строки покладених на нього зобов'язань.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
29