ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2019 року
Київ
справа №648/931/17
адміністративне провадження №К/9901/22144/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Білоуса О.В.,
суддів - Шарапи В.М., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Вербицька Н.В., судді - Джабурія О.В., Крусян А.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 Управління патрульної поліції у місті Херсоні лейтенанта поліції Альохіної Ольги Володимирівни про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 3 Управління патрульної поліції у місті Херсоні (далі - УПП у місті Херсоні) лейтенанта поліції Альохіної О.В. (далі - інспектор Альохіна О.В.) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив:
- визнати протиправними дії інспектора Альохіної О.В. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;
- скасувати постанову від 25 березня 2017 року АР № 870124 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП);
- закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 березня 2017 року у місті Херсоні по проспекту Святих Кирила та Мефодія, керуючи автомобілем «PEUGEOT 307», номерний знак «НОМЕР_1», був зупинений інспектором Альохіною О.В., якою винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення підпункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху України. У вказаній постанові зазначено, що позивач здійснив зупинку-стоянку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Позивач вважає вказану постанову безпідставною та винесеною з порушенням порядку притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки він не міг завчасно побачити вказаний дорожній знак, у зв'язку із наявною на той момент дорожньою обстановкою. Скаржник зазначив, що рухаючись у лівій смузі для руху не помітив дорожній знак забороняючий зупинку, через автомобіль «Газель», який рухався попереду нього та обмежував оглядовість. Додатково ОСОБА_1 зазначив, що здійснивши зупинку по вказаному проспекті він не створив аварійної обстановки, суспільної небезпеки, а тому інспектор повинна була звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП, у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення. Також, позивач стверджує, що вказаний дорожній знак встановлений лише з одного боку дороги, тобто з порушенням норм та державних стандартів.
Постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 21 червня 2017 року адміністративний позов задоволено частково:
- скасовано постанову від 25 березня 2017 року АР № 870124 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. за частиною першою статті 122 КУпАП.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року скасовано постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 21 червня 2017 року та прийнято нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 21 червня 2017 року залишити в силі.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що дійсно 25 березня 2017 року, керуючи автомобілем «PEUGEOT 307», номерний знак «НОМЕР_1» здійснив зупинку у місті Херсоні по проспекту Святих Кирила та Мефодія. Разом з тим, позивач вважає, що суд апеляційної інстанцій не дав належної оцінки обставинам, що стали причиною невиконання ним вимог дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Позивач зазначає, про відсутність вини у його діях, оскільки не помітив вказаний дорожній знак, у зв'язку із обмеженою оглядовістю, спричиненою вантажним автомобілем, що рухався попереду нього. Враховуючи зазначене, відповідач повинен був застосувати положення статті 22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням або винести постанову про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення. Додатково позивач зазначив, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена з численними порушеннями вимог статті 283 КУпАП. Так, в оскаржуваній постанові невірно вказано місце вчинення правопорушення, населений пункт, в якому проживає позивач та марку автомобіля, а також не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Крім того, позивач стверджує, що притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання вимог дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено" є неправомірним, оскільки вказаний дорожній знак на місці його зупинки по проспекту Святих Кирила та Мефодія у місті Херсон, встановлено з порушенням пункту 10.2.4 Національного стандарту України "Безпека дорожнього руху. ЗНАКИ ДОРОЖНІ. Загальні технічні умови. Правила застосування. ДСТУ 4100-2014" (далі - ДСТУ 4100-2014). Дорожній знак, порушення вимог якого стало підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, розташований з правого боку дороги. Однак, ділянка дороги по проспекту Святих Кирила та Мефодія у місті Херсон, де здійснив зупинку ОСОБА_1 має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, при цьому дорожній знак 3.34 "Зупинку заборонено" не продубльований з лівого боку дороги, що свідчить про порушення правил встановлення дорожніх знаків.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Шарапи В.М., Желтобрюх І.Л.
УПП у місті Херсоні скористалося своїм правом та надіслало до суду заперечення на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваного судового рішення зазначило, що рішення суду, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 25 березня 2017 року відповідачем, стосовно позивача, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 870124, якою його визнано винним за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
У постанові зазначено, що 25 березня 2017 року о 10 год. 15 хв. у місті Херсоні по вулиці Кирила та Мефодія, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «PEUGEOT 307», номерний знак «НОМЕР_1», здійснив зупинку-стоянку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив підпункт 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху України.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення ним не заперечується, однак постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена з порушенням вимог, встановлених статтею 283 КУпАП, а тому підлягає скасуванню.
Одеський апеляційний адміністративний суд скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог виходив з того, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог є помилковими. Суд зазначив, що вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення ним не заперечується. При цьому, порушення вимог статті 283 КУпАП під час винесення постанови від 25 березня 2017 року АР № 870124 про які зазначає позивач, є лише технічними помилками при складанні вказаної постанови, а тому не можуть бути підставою для її скасування.
Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх передчасними та зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді сп