ПОСТАНОВА
Іменем України
07 лютого 2019 року
Київ
справа №815/1478/17
адміністративне провадження №К/9901/21048/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т. Г.,
суддів - Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №815/1478/17
за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Вовченко О.А., суддів: Стефанова С.О., Аркелян М.М.) та на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Вербицької Н.В., суддів: Джабурії О.В., Крусяна А.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог заяви
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в подальшому уточненим, в якому просив
- визнати протиправною бездіяльність ДФС України щодо не розгляду його рапорту та подання ГУ ДФС у Донецькій області №5760/8/05-99-94-02-13 від 28 жовтня 2016 року щодо його звільнення з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ четвертого відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС в Донецькій області та не видання наказу щодо звільнення ОСОБА_1 з 07 грудня 2016 року;
- зобов'язати ДФС України видати наказ щодо його звільнення з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ четвертого відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС в Донецькій області з визначенням у наказі узгодженої сторонами дати звільнення, а саме 07 грудня 2016 року;
- зобов'язати ГУ ДФС у Донецькій області зробити запис у трудовій книжці щодо його звільнення з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ четвертого відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС в Донецькій області та податкової міліції з визначенням узгодженої сторонами дати припинення трудових взаємовідносин, а саме 07 грудня 2016 року;
- зобов'язати ГУ ДФС у Донецькій області здійснити розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби ОСОБА_1 з урахуванням узгодженої дати звільнення, а саме 07 грудня 2016 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01 вересня 2016 року наказом ДФС України він призначений на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ четвертого відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС в Донецькій області. З 02 вересня 2016 року по 14 лютого 2017 року позивач перебував у складі сил та засобів, які залучалися та брали безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань. У жовтні 2016 року позивач звернувся до керівництва із рапортом про звільнення з посади та податкової міліції за віком, з 07 грудня 2016 року. Станом на 07 грудня 2016 року позивачу виповнилося 45 років. 16 лютого 2017 року йому стало відомо про існування наказу ДФС України про звільнення з посади та органів податкової міліції у лютому 2017 року. Вказане звільнення у лютому 2017 року позивач вважає незаконним та таким, що проведено з порушенням узгодженої домовленості між сторонами про припинення трудових відносин з 07 грудня 2016 року. Станом на 9 березня 2017 року позивачу не надавався наказ щодо його звільнення з посади та податкової міліції та він особисто його не підписував. Рапорт щодо звільнення з посади та податкової міліції позивач особисто не відкликав, згоди щодо анулювання такої домовленості не надавав. Відповідачі не мали підстав, щодо не видання вчасно наказу щодо звільнення позивача з посади та податкової міліції з 07 грудня 2016 року.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 15 червня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Донецькій області, що полягає у не направленні рапорту ОСОБА_1 про звільнення за віком до ДФС України для розгляду.
Визнати протиправною бездіяльність ДФС України, що полягає у не розгляді рапорту про звільнення ОСОБА_1 за віком з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ четвертого відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС в Донецькій області та податкової міліції.
Зобов'язати ГУ ДФС у Донецькій області направити рапорт ОСОБА_1 про звільнення за віком, до Державної фіскальної служби України для розгляду.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути рапорт ОСОБА_1, щодо звільнення його з податкової міліції ДФС України за віком.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
4. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ГУ ДФС у Донецькій області та ДФС України не вчинили дії щодо розгляду та реалізації рапорту ОСОБА_1 про звільнення за віком, чим проявили бездіяльність. При цьому суд вийшов за межі позовних вимог, вважаючи що відповідачі зобов'язані розглянути вказаний рапорт позивача про звільнення, навіть за наявності факту звільнення ОСОБА_1 на підставі іншого рапорту та за іншими підставами.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 25 жовтня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області задовольнити, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року - скасувати з прийняттям нової постанови про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що позивач на стадії звільнення, тобто в межах строку, встановленого пунктом 68 Положення №114, самостійно виявив бажання щодо зміни підстав для звільнення.
Діюче законодавство не встановлює обов'язку для особи, яка самостійно змінює підстави для свого звільнення, відкликати попередній рапорт. Судова колегія дійшла висновку про те, що в разі складання нового рапорту про звільнення за іншою підставою має місце фактична відмова особи від звільнення за попереднім рапортом.
Враховуючи факт звільнення позивача у запас за підпунктом "б" пункту 64 (через хворобу) Положення №114 на підставі його рапорту від 20 грудня 2016 року, у відповідачів відсутній обов'язок вчиняти дії та приймати рішення за попереднім рапортом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 20 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1.
У касаційній скарзі касатор просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року. Прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року.
Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області надало заперечення на касаційну скаргу, в якому просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
9. 13 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
ОСОБА_1 зазначає, що подаючи в жовтні 2016 року рапорт про звільнення за віком, я правомірно очікував від Державної фіскальної служби України його розгляду та відповідних наслідків щодо звільнення у визначений термін відповідно до чинного законодавства України. Разом з тим, відповідачі не вчинили дії щодо розгляду та реалізації вказаного рапорту, чим проявили бездіяльність. Суди попередніх інстанцій не врахували, що з 21 грудня 2016 року позивач за станом здоров'я вибув за місцем мешкання у м. Одесу. Крім того, відповідно до свідоцтва про хворобу №1/СНП від 19 грудня 2016 року позивач був визнаний не придатним до несення служби в органах внутрішніх справ. Однак незважаючи на вказану обставину, його не було негайно звільнено, що свідчить про неповагу до конституційних прав позивача та нанесення матеріальних збитків у вигляді заниження бази розрахунку вихідної грошової допомоги та пенсії. Також не було враховано те, що відкликання за ініціативою ГУ ДФС у Донецькій області 22 листопада 2016 року від ДФС України документів на звільнення ОСОБА_1 для доопрацювання відбулося без узгодження із позивачем. Наведене суперечить пункту 8 Пленуму Верховного Суду України №9, в якому вказано, що анулювання домовленості про дату звільнення може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Крім того, в матеріалах справи містяться докази, які підтверджують, що матеріали були повернуті не на доопрацювання, а у зв'язку із службовою необхідністю.
11. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу (Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області):
Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області посилається на те, що у жовтні 2016 року позивач звернувся з рапортом про звільнення у запас Збройних Сил України за пунктом 64 (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УССР від 29 липня 1991 року №114, визначивши дату звільнення 07 грудня 2016 року та відмовившись від проходження військово-лікарняної комісії. Відповідно до наказу ДФС №240 від 03 листопада 2014 року, особи начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО відносяться до основної номенклатури ДФС України. 28 жовтня 2016 року ГУ ДФС у Донецькій області направлені матеріали до ДФС України на звільнення ОСОБА_1 у запас Збройних Сил України за п.п. "а" п. 64 (за віком) Положення № 114. У зв'язку з порушенням порядку візування та погодження документів, 22 листопада 2016 року направлений лист до ДФС України про відкликання документів на звільнення ОСОБА_1, для доопрацювання. 29 листопада документи були повернуті до ГУ ДФС у Донецькій області на звільнення ОСОБА_1 для доопрацювання. 28 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДФС у Донецькій області з заявою видати направлення на проходження військово-лікарської комісії. 01 грудня 2016 року позивач отримав в ГУ ДФС у Донецькій області направлення на ВЛК в ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України у Донецькій області.
20 грудня 2016 року ОСОБА_1 подав до ГУ ДФС у Донецькій області рапорт про звільнення з займаної посади та податкової міліції через хворобу відповідно до свідоцтва про хворобу № 1/СНП від 19 грудня 2016 року. Позивач на стадії звільнення, в межах тримісячного терміну встановленого пунктом 68 Положення № 114, самостійно виявив бажання щодо зміни підстав звільнення, а саме через хворобу. Наказом ДФС України від 14 лютого 2017 року № 263-о позивача звільнено у запас Збройних Сил України за п.п. "б" п. 64 (через хворобу) Положення № 114. На підставі наказу ДФС України, видано наказ ГУ ДФС у Донецькій області від 20 лютого 2017 року № 45-о "Про звільнення ОСОБА_1.". Враховуючи, що діюче законодавство України не встановлює обов'язку для особи, яка самостійно змінює підстави для свого звільнення, відкликати попередній рапорт, вимоги позивача про зобов'язання провести звільнення на підставі первинного рапорту відповідачі вважають незаконними. Відповідно до вимог наказу ГУ ДФС у Донецькій області від 20 лютого 2017 року № 45-о "Про звільнення ОСОБА_1." позивачу нарахована одноразова грошова допомога у розмірі 38146,50 грн.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з вересня 2016 року по лютий 2017 року підполковник податкової міліції ОСОБА_1 проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ четвертого відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Донецькій області.
13. В жовтні 2016 року ОСОБА_1 подав через ГУ ДФС у Донецькій області рапорт на ім'я голови ДФС України про звільнення