ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 915/20/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Міщенка І.С., суддів: Мачульського Г.М., Чумака Ю.Я.
учасники справи:
позивач - Миколаївська міська рада
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс"
за участю Миколаївської місцевої прокуратури № 1
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду у складі Савицького Я.Ф. - головуючого, Колоколова С.І., Ярош А.І. від 14 листопада 2018 року
Історія справи
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтур-ЕКС» про стягнення з відповідача на користь Миколаївської міської ради збитків в сумі 255 015 грн. 50 коп.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не ініціював укладення договору про пайову участь, у зв'язку з чим договір пайової участі між відповідачем та Миколаївською міською радою укладено не було, кошти пайової участі до бюджету відповідачем не сплачено, чим завдано шкоди місцевому бюджету та унеможливило виконання Миколаївською міською радою функцій з розвитку інфраструктури територіальної громади міста Миколаєва. Вказані обставини стали підставою для звернення Миколаївської місцевої прокуратури до суду.
1.3. Правовою підставою позову заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 зазначив приписи ст.ст. 1, 2, 34, 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
2. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
2.1. 11.07.2014 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївські області затверджено Декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва «Будівля блоку побутових приміщень інв. №16003» за адресою м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/31, вид будівництва: реконструкція; замовником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінтур-ЕКС».
2.2. Листом № 2050/02.02.01-22/12/14/14 від 24.09.2014 Миколаївська міська рада повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінтур-ЕКС» про зобов'язання товариства взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, у зв'язку з чим просила надати копії документів про загальну кошторисну вартість будівництва.
2.3. У відповідь на лист Миколаївської міської ради № 2050/02.02.01-22/12/14/14 від 24.09.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінтур-ЕКС» направило на адресу Миколаївської міської ради лист, в якому зазначило, що визначеним Декларацією видом будівництва є реконструкція, яка не передбачає забудову земельної ділянки та зміни зовнішньої конфігурації приміщення, з огляду на що товариство не зобов'язано брати пайову участь у розвитку інфраструктури міста.
2.4. 06.01.2015 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївські області затверджено Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.
2.5. Враховуючи наведене вище, прокурор звернувся до суду з позовом, в якому наголошував, що відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 25.08.2011 року №8/22, відповідач зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Миколаєва шляхом укладення договору про пайову участь. Внаслідок ухилення відповідача від укладення договору пайової участі міська рада не отримала кошти на розвиток інфраструктури населеного пункту.
2.6. Враховуючи несплату пайової участі Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінтур-ЕКС», заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся з позовом до Господарського суду Миколаївської області про стягнення 255 015,50 грн. збитків.
2.7. В свою чергу, відповідачем подано докази, що:
- земельна ділянка у Заводському районі місті Миколаєві по вулиці Заводській, 23, загальною площею 69.1053 га є власністю держави та знаходиться у постійному користуванні ДП «Миколаївський морський торговельний порт», згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №193687;
- згідно відомостей з Державних реєстрів речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, орендодавець - Регіональне відділення фонду державного майна по Миколаївській області, передав, а орендар - ТОВ «Грінтур-ЕКС», прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/13 та м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/31.
3. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.04.2018 по справі №915/20/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
3.2. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, що (1) наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що спірна земельна ділянка є власністю держави та знаходиться у постійному користуванні ДП «Миколаївський морський торговельний порт», (2) оскільки відповідач не є власником або користувачем земельної ділянки, а тому відсутні підстави для прийняття відповідачем участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Миколаєва, передбачені ч. 2 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та відповідно підстави для нарахування та стягнення з ТОВ «Грінтур-ЕКС» збитків в сумі 255 015 грн. 50 коп.
3.3. Крім того, стосовно доводів відповідача про застосування обумовленого ст. 256, ст. 261, ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності, місцевий суд зазначив, що 09.01.2018 заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 звернувся з даним позовом в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради. Листом від 24.09.2014 року за № 2050/02.02.01-22/12/14/14 підтверджено обізнаність Миколаївської міської ради про факт не укладення відповідачем договору про пайову участь. Органам прокуратури про факт не укладення ТОВ «Грінтур-ЕКС» договору про пайову участь стало відомо в листопаді 2014 року, що підтверджено вимогою прокуратури міста Миколаєва від 28.11.2014 року за № (15-01) 9889 вий - 14.
3.4. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.04.2018 скасовано, позовні вимоги задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтур-ЕКС» на користь Миколаївської міської ради збитки у сумі 255 015 грн. 50 коп.
3.5. Апеляційний суд встановив, що (1) відповідач є замовником будівництва (реконструкції), а тому реконструкція, здійснена ним, охоплюється законодавчим визначенням забудови, виходячи з вказаних положень законодавства, (2) договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту має бути укладеним в обов'язковому порядку, в межах встановленого строку, (3) неукладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади, (4) в діях ТОВ «Грінтур-ЕКС» наявний склад цивільного правопорушення, (5) Миколаївська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням "упущена вигода", (6) здійснений Миколаївською міською радою розрахунок розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста Миколаєва, який необхідно було сплатити ТОВ «Грінтур-ЕКС», є правильним та таким, що відповідає вимогам частини 6 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пунктам 4.2, 4.4 Порядку.
3.6. Стосовно застосування за заявою відповідача трирічного строку позовної давності, апеляційний суд зазначив, що позов у цій справі подано 09.01.2018 (у перший робочий день після святкового), а Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації зареєстровано 06.01.2015, а тому твердження відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин позовної давності - відхилено як безпідставне.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. Не погоджуючись з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінтур-ЕКС» подало касаційну скаргу, у якій просить оскаржувану постанову скасувати повністю, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.04.2018 - залишити в силі.
Аргументи учасників справи
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
5.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінтур-ЕКС» у своїй касаційній скарзі посилається на невірне застосування судом апеляційної інстанції приписів ст. 8, ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
5.2. Скаржник зазначає, що він не є власником або користувачем земельної ділянки, факт забудови земельної ділянки - відсутній, визначеним Декларацією видом будівництва є реконструкція, яка не передбачає забудову земельної ділянки та зміни зовнішньої конфігурації приміщення, з огляду на що товариство не зобов'язано брати пайову участь у розвитку інфраструктури міста, а тому згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктів 4.1, 4.2 Порядку, обумовлені підстави для нарахування та стягнення з ТОВ «Грінтур-ЕКС» збитків в сумі 255 015 грн. 50 коп. за неприйняття участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Миколаєва - відсутні.
5.3. Скаржник вказував, що судом апеляційної інстанції залишено без уваги його доводи про те, що відповідач здійснював реконструкцію будівлі, яка знаходиться на балансі ДП «Миколаївський морський торговельний порт» і відноситься до об'єктів транспортної інфраструктури, у зв'язку з чим відповідач в силу п. 9 ч 4 статті 40 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не міг залучатися до сплати пайової участі.
5.4. Скаржник вважає, що договір про пайову участь мав бути укладений до введення об'єкта будівництва в експлуатацію, тому відповідачем не було порушено вимоги ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку.
5.5. Також, скаржник наголошував, що відсутність укладеного договору про пайову участь не може породжувати у сторін цивільних прав та обов'язків, пов'язаних з виконанням такого договору та виключає можливість застосування до них положень ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України щодо відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди). Крім того, у діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення.
5.6. Додатково скаржник посилався на те, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, зокрема частини 4 статті 53, пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокурором при зверненні до суду не обґрунтовано чим саме порушуються інтереси держави в контексті спірних правовідносин. При цьому, надходження коштів до місцевого бюджету не є питанням порушення інтересів держави, оскільки кошти місцевих бюджетів є власністю територіальних громад, а тому предмет спору у справі № 915/20/18 стосується інтересів територіальної громади міста Миколаєва та стосується виконання Миколаївською міською радою виключно власних повноважень, як органу місцевого самоврядування.
5.7. Крім того, скаржник посилався на те, що судом апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, зроблено помилкові висновки стосовно відсутності підстав для застосування до позовних вимог строку позовної давності у відповідності до ст. ст. 256, 261, ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.
6. Позиція Першого заступника прокурора Миколаївської області, викладена у відзиві на касаційну скаргу
6.1. У відзиві на касаційну скаргу Перший заступник прокурора області просив залишити касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінтур-ЕКС» - без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 - без змін.
6.2. Прокурор наголошував, що у розумінні ст.ст. 1, 2, 34, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідач є замовником, у якого існує обов'язок пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури, оскільки відповідачем здійснено реконструкцію існуючої забудови.
6.3. Проведення реконструкції існуючої забудови можливе за відсутності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, але у той же час на замовника такого виду забудови території покладається обов'язок приймати пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту у відповідності до затвердженого Порядку.
6.4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінтур-ЕКС» в порушення вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку не уклало договір про пайову участь у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Миколаєва, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення і укладення договору та є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Миколаївська міська рада була позбавлена права отримати кошти на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням «упущена вигода». При цьому, наслідки у вигляді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку з наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.
6.5. У діях Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтур-ЕКС» наявний склад цивільного правопорушення.
6.6. Стосовно представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування, прокурором наголошувалось, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
6.7. Миколаївська міська рада є отримувачем коштів пайової участі, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор звернувся з позовом до суду саме в інтересах міської ради, оскільки порушені безпосередньо інтереси територіальної громади міста Миколаєва.
6.8. Також, заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до суду в межах трирічного строку позовної давності.
Позиція Верховного Суду
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
7.1. Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення збитків з відповідача, у зв'язку зі зволіканням в укладенні договору пайової участі відповідно до вимог статті 40 Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності" та відповідно несплати коштів пайової участі до бюджету міської ради.
7.2. Правове регулювання інституту господарсько - правової відповідальності за правопорушення у сфері господарювання підпадають під регулювання ст. 22, 217, 224, 1166 Господарського кодексу України та ст. 623 Цивільного кодексу.
7.3. Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.
7.4. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
7.5. Тобто, при прийнятті рішення у справі суди першочергово мали встановити наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності, як збитки.
7.6. Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор наголошував на тому, що у розумінні ст.ст. 1, 2, 34, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідач є замовником, у якого існує обов'язок пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури, оскільки відповідачем здійснено реконструкцію існуючої забудови.
7.7. Статтею 40 Закону України "Про планування містобудівної діяльності" визначено, замовник,