ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 906/46/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання Жураховської Т.О.
розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит"
на рішення Господарського суду Житомирської області (суддя - С.Г. Кравець) від 05.07.2018
та постанову Рівненського апеляційного господарського суду (головуючий - А.Р. Василишин, судді К.М. Огороднік, І.В. Розізнана) від 05.09.2018
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит"
до Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод Прогрес"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національного банку України
та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залив"
про звернення стягнення 359 948 000 грн на предмет іпотеки.
Учасники справи:
представник позивача - Островерхий С.А., адвокат,
представник відповідача - Лук'янова М.Л., адвокат,
представник третьої особи 1 - Янголь О.О.,
представник третьої особи 2 - Сотнікова І.В., адвокат,
представник третьої особи 3 - не з'явився.
Короткий зміст позовних вимог
1. 30.12.2016 Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Позивач, Банк) подало позовну заяву про звернення стягнення згідно з умовами договору іпотеки єдиного майнового комплексу № 2715ЦИК/0409 від 21.09.2009, посвідченого приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Пашковським Я.А., зареєстрованого за № 462 (далі - Договір іпотеки), на предмет іпотеки - єдиний майновий комплекс підприємства, який складається з усіх видів майна, призначеного для його діяльності, включаючи будівлі, споруди, устаткування, інвентар сировину, продукцію, права вимоги та інші права за переліком (далі - Майно), що належить на праві власності Публічному акціонерному товариству "Бердичівський машинобудівний завод Прогрес" (далі - Відповідач), шляхом визнання права власності за Позивачем на Майно за узгодженою сторонами ринковою вартістю, що становить 359 948 000 грн. 00 коп., в рахунок часткового (в розмірі вартості предмета іпотеки) погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залив" (далі - Третя особа 3) перед Позивачем за договором про мультивалютну кредитну лінію № 1286м-09 від 11.02.2009 (далі - Кредитний договір), яка станом на 04.10.2016 складає 551 732 529 грн 26 коп. (з яких 345 673 946 грн 00 коп. - сума простроченої заборгованості за основним боргом, 133 780 033 грн. 82 коп. - сума простроченої заборгованості за відсотками, 72 278 549 грн 44 коп. - пеня за прострочення заборгованості за основним боргом за кредитом, за відсотками, за щомісячною комісією).
2. Позовна заява мотивована виникненням у Позивача у спосіб, погоджений в Договорі іпотеки, права звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки, укладеним між сторонами, а саме - на Майно, через невиконання Третьою особою 3 в момент настання терміну виконання зобов'язання - 08.04.2016, своїх зобов'язань за Кредитним договором, укладеним між Позивачем та Третьою особою 3, виконання яких (зобов'язань) за Кредитним договором забезпечені переданим Відповідачем Позивачу за Договором іпотеки Майном; а також через невиконання Відповідачем як іпотекодавцем своїх зобов'язань в момент настання терміну виконання зобов'язання за Договором іпотеки, а саме через невиконання заявленої Позивачем Відповідачу вимоги про негайне усунення порушень Кредитного договору щодо сплати заборгованості за цим договором та через ненадання відповіді на направлене Банком попередження, за змістом якого у разі невиконання вимоги Позивача (№ 3-243110/12202 від 21.11.2016) протягом 30 днів ним буде ініційоване звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивач зазначив, що додатковими угодами від 03.06.2014 та від 06.02.2015 до Кредитного договору внесені зміни щодо збільшення ліміту максимальної заборгованості (з 300 млн. грн до 346 млн. гривень), а також щодо розміру процентних ставок, а також вказав, що Майно розташоване на земельній ділянці площею 31,44 га, яка передана в користування Відповідача згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ЖТ-26 № 000020 та загальною площею 34,9324 га, яка розташована на території Великонизгірецької сільської ради та належить Відповідачу згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 02.12.2004 (зі змінами та доповненнями). За умовами Договору іпотеки в редакції додаткової угоди від 02.02.2010 Майно передано для забезпечення зобов'язання щодо повернення Третьою особою 3 кредиту за Кредитним договором (у урахуванням додаткових угод до нього) в сумі 331 064 115 грн 00 коп. строком до 10.04.2013, а узгоджена сторонами ринкова вартість предмета іпотеки - Майна, враховуючи оцінку, викладену в Звіті про експертну оцінку, становить 359 948 000 грн 00 коп. Обґрунтування залучення до участі у справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Третя особа 2) полягає у можливому завданні шкоди цій особі через відмову в позові у цій справі або через задоволення позову в неповному обсязі, оскільки Третьою особою 2 до Позивача заявлені кредиторські вимоги, що виникли через неповернення Позивачем позики, наданої йому протягом здійснення застосованої до Позивача тимчасової адміністрації, а також через розпочату процедуру ліквідації Позивача на підставі рішення виконавчої дирекції Третьої особи 2 від 18.12.2015 № 230. Залучення до участі у справі Національного банку України (далі - Третя особа 1) обґрунтовано передачею Позивачем в заставу Третій особі 1 за договором застави майнових праві № 24/ЗМП від 24.03.2014 права вимоги за низкою кредитних договорів, у тому числі і за Кредитним договором.
3. 21.03.2017 Відповідач подав заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності та просив відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності за цими вимогами.
4. 07.05.2018 Позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просив в рахунок часткового погашення заборгованості (в розмірі вартості предмета іпотеки), яка виникла за Кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки - Майно, шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною предмета іпотеки згідно з пунктом 3 Договору іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 359 948 000 грн. 00 коп.; а також здійснити на користь Позивача перерахування коштів, які будуть отримані внаслідок звернення стягнення на вказане майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Справа розглядалась неодноразово
6. При новому розгляді справи 05.07.2018 Господарський суд Житомирської області прийняв рішення (залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2018) про відмову в задоволенні позовних вимог.
7. Рішення суду першої інстанції мотивоване недотриманням Позивачем встановленого законом шестимісячного терміну пред'явлення вимоги до іпотекодавця (Відповідача) як до майнового поручителя з огляду на настання строку погашення кредиту за Кредитним договором 08.04.2016 та з огляду на надіслання Позивачем Відповідачу вимоги № 3-243110/12202 про негайне (у 30-тиденний термін) виконання порушеного зобов'язання за Кредитним договором більше ніж через 6 місяців - лише від 21.11.2016, оскільки в Договорі іпотеки не встановлено строку, після якого іпотека припиняється, а умовою цього договору про його дію до повного виконання позичальником (Третьою особою 3) зобов'язань за основним зобов'язанням (за Кредитним договором) не вважається узгодженим сторонами терміном припинення дії іпотеки, оскільки суперечить статті 251 та частині 1 статті 252 Цивільного кодексу України, тому у цьому разі підлягають застосуванню норми частини 4 статті 559 цього кодексу - про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання стоку викання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Суди також врахували, що про зміни до Кредитного договору, які внесені додатковими угодами, що укладені між Позивачем та Третьою особою 3, 06.02.2015 - про підвищення ліміту кредитної лінії з 300 млн. грн до 346 млн. грн. та від 11.04.2014 - про погодження терміну повернення отриманих кредитних коштів 08.04.2016, Відповідачу не повідомлялось та невідомо, а додаткові угоди (договори) про внесення змін до Договору іпотеки через наведені зміни до Кредитного договору сторонами не укладались. Однак, пославшись на судові рішення у справі № 906/654/17, за якими Відповідачу відмовлено в задоволенні вимог про розірвання Договору іпотеки, суд урахував висновки в цих рішеннях, за якими неукладення сторонами Договору іпотеки договору про внесення змін до цього договору не є підставою для його розірвання; за умовами Договору іпотеки зі змінами та доповненнями іпотекодавець (Відповідач) погодився відповідати за зобов'язання Третьої особи 3 за Кредитним договором та додатковими угодами до нього, у тому числі щодо збільшення розміру основного зобов'язання до його повного викання позичальником, однак за невиконання основного зобов'язання за Кредитним договором Відповідач відповідає в межах майна, переданого в іпотеку за Договором іпотеки, незалежно від того, збільшилась чи зменшилась сума основного зобов'язання позичальника (Третьої особи 3). Суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності за заявою Відповідача, оскільки підставою для відмови в позові стало недотримання встановленого законом терміну пред'явлення вимоги до іпотекодавця як майнового поручителя.
8. Апеляційний суд погодився з прийнятим судом першої інстанції рішенням по суті, однак з інших мотивів. Суд визнав обґрунтованими позовні вимоги (через доведеність фактів: надання Позивачем Третій особі 3 коштів за Кредитним договором, неповернення кредитних коштів, пред'явлення Позивачем претензії та чинності Договору іпотеки), однак виходив з пропуску Позивачем строку позовної давності при зверненні із позовними вимогами до Відповідача у цій справі, Відповідач заявив про застосування наслідків спливу строку позовної давності з огляду на те, що строк забезпеченого іпотекою основного зобов'язання закінчився 10.04.2013, а тому через три роки - 11.04.2016 сплив строк позовної давності за вимогами про виконання цих зобов'язань, тоді як Позивач звернувся з вимогами у цій справі 05.01.2017. Цього висновку апеляційний суд дійшов, виходячи з того, що Договором іпотеки з урахуванням внесених до нього змін сторони погодили строк виконання основного зобов'язання (за Кредитним договором), забезпеченого іпотекою -10.04.2013. Однак подальші зміни до Договору іпотеки не вносились та Відповідача не було повідомлено про внесення змін до Договору іпотеки через внесені зміни до Кредитного договору, у тому числі щодо строку виконання зобов'язання - до 08.04.2016 (внаслідок укладення додаткової угоди від 11.04.2014 - про погодження строку повернення отриманих кредитних коштів 08.04.2016). При цьому апеляційний суд за результатами розгляду заяви Відповідача про застосування до спірних відносин наслідків спливу строку позовної давності з підстав, визначених в цій заяві, вказав, що у справі № 906/654/17 суд не навів обставин, які б в силу частини 4 статті 75 ГПК України могли б використані в цій справі при вирішенні питання щодо застосування строку позовної давності за заявою Відповідача, оскільки у цій справі апеляційний суд не досліджує питання припинення іпотеки, як у справі № 906/654/17, суд не вирішує питання щодо розірвання Договору іпотеки, а досліджує питання застосування строку позовної давності. Поряд з цим апеляційний суд відхилив доводи Відповідача та спростував висновки суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні про пропуск Позивачем шестимісячного строку пред'явлення вимоги Позивачем до Відповідача, дійшовши висновку, що Позивач цей строк не порушив, пославшись при цьому на правову позицію в постанові Верховного Суду від 02.07.2018 у справі № 206/3076/17, який, в свою чергу враховуючи висновки у постанові Верховного Суду України від 16.10.2012 у справі № 3-43гс12, вказав, що оскільки підстави припинення іпотеки як окремого виду забезпечення виконання зобов'язання, безпосередньо врегульовані окремими нормами цивільного закону, суд не може вдаватися до аналогії закону і застосовувати норми, які регулюють підстави припинення інших видів забезпечення виконання зобов'язання незалежно від ступеня їх подібності щодо суті відносин чи найменування сторін. Крім того, сприйняття положення частини першої статті 583 ЦК України про те, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель), як підстави для застосування статті 559 ЦК України, суперечить змісту статті 8 ЦК України щодо аналогії закону. Правові статуси поручителя і майнового поручителя врегульовані окремо, з суттєвими видовими відмінностями, достатніми для їх розрізнення і для вирішення спорів з їх участю шляхом безпосереднього застосування відповідних норм цивільного закону.
9. Апеляційним судом встановлені такі обставини:
- 11.02.2009 між Позивачем та Третьою особою 3 укладено Кредитний договір, для забезпечення виконання зобов'язань за яким між сторонами (Позивачем і Відповідачем) 21.11.2009 укладено Договір іпотеки, а в іпотеку передано Майно Відповідача;
- в Кредитний договір неодноразово вносились зміни, зокрема в пункт 2.5 згідно з Додатковою угодою від 11.04.2014, відповідно до умов якої сторони Кредитного договору погодили внесення змін до цього договору щодо терміну повернення всіх отриманих кредитних коштів - до 08.04.2016;
- згідно з Додатковою угодою від 06.02.2015 сторони Кредитного договору погодили внесення змін до цього договору щодо ліміту заборгованості - у сумі 346 000 000 грн. 00 коп.;
- додатковою угодою від 02.02.2010 внесені зміни до пунктів 2, 4 Договору іпотеки стосовно предмета іпотеки, відповідно до яких предмет іпотеки передається в іпотеку як забезпечення повернення кредиту, наданого за Кредитним договором та додаткових угод до нього, на суму 331 064 115 грн, строком до 10.04.2013 включно, а також процентів за користування кредитом, виходячи з пункту 3.1 основного зобов'язання, а також комісійної винагороди, неустойки за Кредитним договором або за основним зобов'язанням, враховуючи відшкодування збитків, завданих прострочкою платежів за вищезазначеним договором, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки, в повному обсязі (в тому числі витрати за виконавчим написом), визначеному на момент фактичного задоволення вимог. Ринкова вартість предмета іпотеки враховуючи оцінку, викладену у звіті про експертну оцінку, становить 359 948 000 грн. 00 коп.;
- додаткові угоди про внесення змін до Договору іпотеки, у тому числі через внесені зміни до Кредитного договору додатковими угодами від 03.06.2014 і від 06.02.2015, сторони не укладали, хоча в Договорі іпотеки в редакції від 02.10.2010 сторони погодили обов'язок Відповідача укласти відповідні договори про внесення змін до цього договору у випадку зміни сторонами умов основного зобов'язання;
- сторони в пункті 14 Договору іпотеки погодили, що в разі зміни будь-якого строку виконання основного зобов'язання, право іпотеки не припиняється. При цьому, якщо збільшується розмір основного зобов'язання, право іпотеки розповсюджується також і на такі зобов'язання. В пункті 17 Договору іпотеки сторони погодили, що він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за основним зобов'язанням;
- Третя особа 3 свої зобов'язання за Кредитним договором в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами) належним чином не виконала.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. 04.10.2018 Позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 05.07.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. Своїми діями Відповідач підтвердив свою обізнаність з умовами Договору іпотеки та його дійсністю, а саме шляхом направлення Позивачу листа від 22.05.2015 № 88юр, в якому Відповідач вказує про чинність Договору іпотеки і просить його розірвати через перебування позичальника (Третьої особи 3) на непідконтрольній державі Україна території, а також шляхом підписання акта перевірки наявності та стану предмета застави та надавши повний доступ до переданого в заставу майна і уклавши 09.04.2015 із страховою компанією договір добровільного страхування Майна строком до 21.04.2016, вигодонабувачем за яким є Поз