ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 910/20897/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Ткач І.В.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
на постанову Київського апеляційного господарського суду
(головуючий - Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.)
від 04.09.2018
у справі № 910/20897/17
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"
до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
про визнання укладеною додаткової угоди від 02.10.2017 до договору №31/03 від 12.11.2012 зі змінами, викладеними в протоколі розбіжностей,
за участю представників учасників справи:
позивача - Вєдєрнікова О.С.;
відповідача - Бриль П.О.;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (далі - ПАТ "Луганськгаз") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання укладеною додаткової угоди від 02.10.2017 до договору № 31/03 від 12.11.2012 "Про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва" щодо його приведення до вимог примірного договору експлуатації газорозподільних систем та їх складових, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 188) в редакції Міненерговугілля з урахуванням змін, викладених у протоколі розбіжностей ПАТ "Луганськгаз" від 10.10.2017.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України повернуло додаткову угоду № 1 та протокол розбіжностей від 10.10.2017, складений ПАТ "Луганськгаз", наполягаючи на редакції примірного договору, затвердженого постановою КМУ № 95 від 21.02.2017, без внесення до нього будь-яких змін.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.05.2018 у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 скасовано. Прийнято нове рішення. Позовні вимоги задоволено повністю. Визнано укладеною додаткову угоду №1 від 02.10.2017 до договору № 31/03 від 12.11.2012 "Про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва" щодо його приведення до вимог примірного договору експлуатації газорозподільних систем та їх складових, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 188) в редакції Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з урахуванням змін, викладених у протоколі розбіжностей ПАТ "Луганськгаз" від 10.10.2017, в редакції позивача.
2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:
- на балансі ПАТ "Луганськгаз", яке було утворено у процесі корпоратизації Державного підприємства "Луганськгаз", обліковується державне майно газорозподільних систем, яке не увійшло до його статутного капіталу та не підлягає приватизації;
- зазначене майно було передано ПАТ "Луганськгаз" на підставі та на умовах договору № 31/03 від 12.11.2012, укладеного між ПАТ "Луганськгаз" та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України про надання на праві господарського віддання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва;
- вказане майно в межах Луганської області використовується ПАТ "Луганськгаз" для провадження на території ліцензованої діяльності (Луганська область) діяльності з:
постачання природного газу на території Луганської області для категорій споживачів: населення, промисловість, бюджет, релігія. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 № 187 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на ПАТ "Луганськгаз" покладені спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам (населення) та релігійним організаціям;
розподілу природного газу розподільними системами на території Луганської області, в якості оператора газорозподільної системи (Оператора ГРМ);
- на території Луганської області ПАТ "Луганськгаз" є єдиним підприємством, що має ліцензію на розподіл природного газу (ліцензія № 527279 строк початку дії ліцензії з 24.03.2010, згідно з рішенням НКРЕКП № 2284 від 08.09.2015 ліцензія є безстроковою);
- джерелами надходження коштів від здійснення позивачем господарської діяльності є кошти, отримані за надані послуги з розподілу та постачання природного газу. Тарифи на вказані послуги є регульованими та встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП);
- відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" з 01.10.2016 газорозподільні системи не можуть використовуватися операторами газорозподільних систем, які не належать до державного сектору економіки, на праві господарського відання. Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про ринок природного газу" газорозподільні системи, власником яких є держава, не можуть знаходитися в користуванні оператора газорозподільної системи на праві господарського відання, крім випадків належності такого оператора до суб'єктів господарювання державного сектору економіки;
- постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 "Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових" затверджено Типовий договір оренди газорозподільних систем або їх складових та Примірний договір експлуатації газорозподільних систем або їх складових;
- пунктом 4 зазначеної постанови № 95 доручено Міністерству енергетики та вугільної промисловості України разом з операторами газорозподільних систем з метою врегулювання питання використання газорозподільних систем до набрання чинності абзацом 2 пункту 1 цієї постанови вжити передбачених законодавством заходів, зокрема для укладення до 10 квітня 2017 року договорів експлуатації газорозподільних систем або їх складових, які набиратимуть чинності з 01 травня 2017 року;
- отже, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України та ПАТ "Луганськгаз" як оператор газорозподільних систем зобов'язані укласти договір експлуатації газорозподільних систем або їх складових з урахуванням положень Примірного договору, затвердженого постановою КМУ № 95 від 21.02.2017;
- на виконання вказаної постанови Міністерство енергетики та вугільної промисловості України направило ПАТ "Луганськгаз" лист від 02.10.2017 № 31/31-8891 разом з проектом додаткової угоди № 1 від 02.10.2017 до договору № 31/03 від 12.11.2012, який товариство отримало 03.10.2017;
- в надісланому проекті додаткової угоди № 1 від 02.10.2017 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України запропонувало викласти договір № 31/03 в новій редакції, а саме у редакції примірного договору експлуатації газорозподільних систем та їх складових, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 29.03.2017 № 188);
- ПАТ "Луганськгаз" підписало проект додаткової угоди № 1, однак з протоколом розбіжностей від 10.10.2017; підписану додаткову угоду № 1 разом із складеним протоколом розбіжностей товариство направило Міністерству листом № 01-02-20/1908 від 10.10.2017;
- листом від 03.11.2017 № 31/31-10046 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України повернуло додаткову угоду № 1 та протокол розбіжностей, наполягаючи на редакції примірного договору, затвердженого постановою КМУ № 95 від 21.02.2017, без внесення до нього будь-яких змін.
2.4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський виходив з того, що вони є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать Закону України "Про ринок природного газу", постанові Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 "Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових", Положенню про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 208.
2.5. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове про задоволення позову, виходив з того, що оскільки всупереч присів частини 7 статті 181 Господарського кодексу України відповідач, який отримав протокол розбіжностей, однак не підписав його та повернув позивачу, наполягаючи на редакції примірного договору, затвердженого постановою КМУ № 95 без внесення до нього будь-яких змін, не звернувся до суду з приводу неврегульованих розбіжностей у встановлений двадцятиденний строк, то вважається, що відповідач прийняв такі розбіжності.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2018.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
- задовольняючи позовні вимоги та визнаючи укладеною додаткову угоду в редакції позивача, зокрема в частині її пунктів 1, 2, суд апеляційної інстанції не врахував, що на сьогодні законодавством не передбачено окремого правового регулювання подальших дій щодо майна державних газорозподільних систем, яке знаходиться на непідконтрольній органам державної влади території; усе майно, зазначене в додатку 1 в редакції розробленій відповідачем було передано ПАТ "Луганськгаз" на підставі та на умовах договору від 12.11.2012 № 31/03 і жодних правових підстав щодо виключення частини такого майна чи його поділу немає. Пропозиція позивача розділити усе майно на два додатки є такою, що не передбачена нормами чинного законодавства України та суперечить постанові КМУ № 95. Зобов'язуючи Міністерство укласти додаткову угоду з урахуванням змін, викладених у протоколі розбіжностей позивачем щодо визначення (встановлення) плати за використання державного майна, суд апеляційної інстанції фактичн