У Х В А Л А
5 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 761/20612/15-ц
Провадження № 14-39цс19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни про визнання майнових прав на об'єкт інвестування, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівнина заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року (суддя Маліновська В. М.) та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 липня 2017 року (судді Антоненко Н. О., Стрижеус А. М., Шкоріна О. І.),
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» (далі - ТОВ «Консоль ЛТД») про визнання майнового права на об'єкт незавершеного будівництва.
На обґрунтування своїх вимог позивачка посилалась на те, що 6 грудня 2005 року між нею та ТОВ «Консоль ЛТД» укладено договір пайової участі у фінансуванні будівництва, за умовами якого сторони домовились про спільну діяльність по дольовій участі в будівництві багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1.
21 квітня 2013 року між зазначеними сторонами укладено додаткову угоду, якою було змінено строк будівництва з «III квартал 2007 року» на «II квартал 2016 року».
З квитанції до прибуткового касового ордеру від 6 грудня 2005 року та довідки від 21 квітня 2013 року, виданої відповідачем, вбачається, що позивачем на виконання умов вищевказаного договору сплачена уся вартість паю у розмірі 510 тис. доларів США, внесеного на зведення нежитлового приміщення цокольного поверху багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1.
Проте відповідач порушивши взяті на себе зобов'язання щодо будівництва об'єкта в передбачені договором строки, остаточно припинив будівництво на спірному об'єкті, чим порушив її права.
Позивачка вважає, що оскільки нею були повністю виконані зобов'язання по інвестуванню нерухомого майна, то до неї повинні перейти майнові права на об'єкт інвестування - вбудоване нежитлове приміщення в цокольному поверсі багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, загальною проектною площею 311,3 кв. м та 65,8 кв. м відповідно.
З урахуванням викладеного ОСОБА_3 просила суд визнати за нею майнове право на зазначене нежитлове приміщення.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.Визнано за ОСОБА_3 майнові права на вбудоване нежитлове приміщення у цокольному поверсі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 311,3 кв. м та 65,8 кв. м.
Рішення суду першої інстанції умотивовано тим, що до завершення будівництва у повному обсязі проінвестованого позивачкою об'єкта нерухомого майна і введення його в експлуатацію, позивачу, як інвестору, належать майнові права на цей об'єкт нерухомого майна. При цьому суд керувався статтею 331 ЦК України.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 липня 2017 року апеляційна скарга ТОВ «Консоль ЛТД» відхилена, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивачка, повністю сплативши вартість пайового внеску за нерухоме майно, стала власником майнових прав на це майно, а також, оскільки введення об'єкта будівництва в експлуатацію не відбулось у встановлені договором строки, а ТОВ «Консоль ЛТД» припинило свою діяльність, що ставить під сумнів можливість виконання ним своїх зобов'язань за договором, тому слід визнати за позивачкою майнові права на об'єкт інвестування. При цьому суд послався на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 2 жовтня 2013 року (провадження № 6-98 цс 13) та від 25 вересня 2013 року (провадження № 6-85 цс 13) щодо застави майнових прав на повністю інвестований об'єкт нерухомості.
У касаційній скарзі ТОВ «Консоль ЛТД» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Венської О. О. просить оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2012 року порушено процедуру про банкрутство ТОВ «Консоль ЛТД», а тому даний спір підсудний господарському суду, у проваджені якого перебуває справа про банкрутство, а не судам цивільної юрисдикції. Крім того, позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності (стаття 392 ЦК України). Проте за умовами договору пайової участі у фінансуванні будівництва позивачка отримала лише право на пайову участь у будівництві, а не право власності на нерухоме майно. За рішенням суду право на новостворене майно згідно зі статтею 331 ЦК України виникнути не може. При цьому заявник послався на відповідні правові позиції Верховного Суду України викладені у постановах від 24 червня 2015 року (провадження № 6-318цс15), 2 грудня 2015 року (провадження № 6-1502цс15) та 30 березня 2016 року (провадження № 6-3129цс15).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2