1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 810/2610/16

Провадження № 11-1004апп18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу (№ 810/2610/16) за позовом Військової академії (м. Одеса) (далі - Академія) до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості

за касаційною скаргою Академіїна ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року (суддя Волков А. С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року (судді Пилипенко О. Є., Глущенко Я. Б., Шелест С. Б.),

УСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року Академія звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_4 витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, у сумі 6061,53 грн.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 22 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних рішень, відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що у цій справі вищий військовий навчальний заклад не є суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції у відносинах з відповідачем, а позов стосується стягнення з громадянина коштів як відшкодування витрат, понесених державою на його утримання у вищому військовому навчальному закладі. За своїм змістом понесені позивачем витрати є шкодою, завданою відповідачем державі.

Відтак цей позов не підпадає під дію частини четвертої статті 50 КАС у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних рішень, а має вирішуватися загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Академія звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до невідповідності висновку суду обставинам справи, тому просила скасувати ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У касаційній скарзі Академія зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що відносини між сторонами стосуються порядку відшкодування шкоди, завданої державі, яка підлягає відшкодуванню в межах цивільного провадження. При цьому наголошує, що завдані збитки підлягають стягненню на користь Міністерства оборони України (далі - Міноборони), яке є центральним органом виконавчої влади, та пов'язані з проходженням особою публічної служби.

На час розгляду справи відповідач заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не подав.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 28 серпня 2018 року цю справу передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС, оскільки позивач оскаржує рішення судів з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах, установлених статтею 341 КАС, наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як убачається зі змісту адміністративного позову, на підставі наказу начальника Академії від 29 липня 2013 року № 369-А ОСОБА_4 було зараховано курсантом на 1-й курс навчання до Академії.

Наказом начальника Академії від 29 липня 2013 року № 165 ОСОБА_4 призначено на посаду курсанта першого курсу навчання, зараховано до списків особового складу Академії та на всі види забезпечення за курсантськими нормами.

29 липня 2013 року між Міноборони в особі начальника Академії генерал-майора ОСОБА_5 та курсантом ОСОБА_4 відповідно до вимог пунктів 15, 16 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, було укладено контракт на час навчання до присвоєння військового звання лейтенанта.

Згідно з укладеним контрактом відповідач узяв на себе зобов'язання відшкодувати Міноборони витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжити навчання, недисциплінованість чи відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу до закінчення цього закладу.

Під час навчання в Академії ОСОБА_4 неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, порушував військову дисципліну, що підтверджується службовою карткою, унаслідок чого за висновком вченої ради Академії прийнято рішення про відрахування курсанта ОСОБА_4 з числа курсантів Академії за недисциплінованість.

Наказами начальника Академії від 24 лютого 2016 року № 11-14 ОСОБА_4 за недисциплінованість було відраховано з числа курсантів третього навчального курсу Академії, а № 1РС із ОСОБА_4 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України через службову невідповідність, а розпорядженням командира військової частини А1465 його направлено для подальшого проходження строкової військової служби.

24 лютого 2016 року ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу Академії та знято зі всіх видів забезпечення.

Академія зазначила, що в разі відрахування через небажання продовжувати навчання відраховані курсанти відшкодовують Міноборони витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку й умов, установлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

За таких обставин Академія просить суд стягнути з ОСОБА_4 витрати, пов'язані з його утриманням у вищому військовому навчально

................
Перейти до повного тексту