Постанова
Іменем України
07 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 757/20575/18-к
провадження № 51-6824км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О. П.,
суддів Могильного О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бражника М.В.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року та ухвалу судді Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2018 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня
2018 року повернуто скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року повернуто особі, яка її подала, у зв'язку з тим, що скаргу було подано після закінчення строку на апеляційне оскарження та без порушення питання про поновлення строку.
Своє рішення, суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що
ОСОБА_1 всупереч вимогам п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України подав апеляційну скаргу з пропуском п'ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд матеріалів провадження в суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на неправильне визначення судами першої та апеляційної інстанцій дати подання його скарг. Крім того,
ОСОБА_1 зазначає, що скористався правом на апеляційне оскарження у межах встановленого ст. 395 КПК України строку, а тому рішення суду про повернення скарги є незаконним.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу не подавались.
Учасникам судового провадження повідомлено про час та місце розгляду матеріалів провадження, проте, в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення дати розгляду матеріалів провадження не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 424 КПК України у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Частиною 2 вказаної статті регламентовано, що ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Враховуючи наведені положення кримінального процесуального закону, а також з огляду на те, що заявник просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року, яка не була предметом перегляду суду апеляційної інстанції, тому оскаржувана ним ухвала слідчого судді не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав люд