П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 604/264/17
Провадження № 11-1219апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Підволочиського районного споживчого товариства (далі - Підволочиське споживче товариство) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року (у складі колегії суддів Яворського І. О., Попка Я. С., Обрізка І. М.) у справі за позовом Підволочиського районного споживчого товариства до Підволочиської селищної ради Тернопільської області (далі - Сільрада), третя особа ОСОБА_3, про скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
У березні 2017 року Підволочиське споживче товариство звернулося до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до Сільради, у якому просило скасувати рішення від 17 вересня 2015 року № 1694 «Про скасування рішення виконавчого комітету селищної ради народних депутатів від 12 грудня 1996 року № 153 «Про визнання права власності на будівлі, які належать Підволочиському споживчому товариству».
Підволочиський районний суд Тернопільської області постановою від 28 листопада 2017 року позов задовольнив. Скасував оспорюване рішення Сільради від 17 вересня 2015 року № 1694.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 01 березня 2018 року скасував постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року та закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України
(далі - КАС України; у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»; далі - Закон № 2147-VІІІ), оскільки спір у справі не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Позивачу роз'яснено, що спірні правовідносини регламентовані нормами Цивільного процесуального кодексу України, оскільки якщо особа вбачає порушення своїх прав у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Не погодившись із таким судовим рішенням апеляційної інстанції, у квітні 2018 року Підволочиське споживче товариство звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що за своїм характером цей спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11 жовтня 2018 року передав вказану вище справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 6 ст. 346 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII), оскільки учасник справи оскаржує судове рішення з підстави порушення правил предметної юрисдикції.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду встановила таке.
12 грудня 1996 року виконавчим комітетом Сільради прийнято рішення № 153, за п. 1 якого вирішено визнати право власності на будівлі споживчої кооперації на території селища Підволочиськ, що знаходяться на балансі Підволочиського споживчого товариства (згідно додатком до цього рішення 27 об'єктів, серед яких під № 26 - «ринок зі всіма будівлями»), а п. 2 цього рішення Підволочиському споживчому товариству дозволено через бюро технічної інвентаризації виготовити всю необхідну документацію на право власності на об'єкти, вказані в додатку до рішення, з видачею свідоцтв на кожен із них.
Згідно рішення від 12 грудня 1996 року № 153 на зазначені в додатку до нього об'єкти, зокрема, на «ринок зі всіма будівлями» (критий торговий павільйон з адміністративними приміщеннями, торговий павільйон з складськими приміщеннями, вбиральня), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Сільрада видала Підволочиському споживчому товариству свідоцтво про право власності від 09 липня 1998 року, зареєстрованого Підволочиським районним бюро технічної інвентаризації 17 липня 1998 року за № 27.
01 вересня 1997 року на підставі рішення Підволочиської ради народних депутатів від 27 серпня 1997 року №237 Сільрада видала Підволочиському споживчому товариству державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,221 га під об'єктом «Підволочиський продовольчий ринок» в АДРЕСА_1 для обслуговування вищезазначених будівель.
09 лютого 2015 року фізичні особи-підприємці, які здійснюють торговельну діяльність - роздрібну торгівлю з лотків на ринку по АДРЕСА_1, звернулися до Сільради із заявою про створення Тимчасової контрольної комісії з метою вивчення та врегулювання конфліктної ситуації, що склалася на ринку, а саме перешкоджання здійсненню господарської діяльності шляхом проведення будівельних робіт та спалювання будівельного сміття на території ринку.
Підставою для такого звернення слугував продаж майна Підволочиського споживчого товариства з аукціону 11 липня 2013 року, за результатами якого переможцем був визнаний приватний підприємець ОСОБА_4, а 22 липня 2013 року між Підволочиським споживчим товариством (продавець) та приватним підприємцем ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд ринку, в тому числі й торговий павільйон з адміністративними приміщеннями загальною площею 413,5 кв. м, торговий павільйон із складськими приміщеннями загальною площею 135,0 кв. м, вбиральню загальною площею 71,0 кв. м, два торгових піднавіси загальною площею 103,4 кв. м, загальна площа згідно техпаспорта 722,9 кв. м.
31 липня 2014 року приватний підприємець ОСОБА_4 подарував вищезазначений комплекс будівель ОСОБА_3 (як фізичній особі), право власності на який зареєстровано за останнім в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 31 липня 2014 року.
За результатами розгляду заяви фізичних осіб-підприємців, які здійснюють торговельну діяльність - роздрібну торгівлю з лотків на ринку по АДРЕСА_1, 17 квітня 2015 року Сільрада прийняла рішення № 1576, яким вирішила створити Тимчасову контрольну комісію щодо вивчення спірної ситуації, що створилась на ринку.
17 вересня 2015 року Сільрада прийняла рішення № 1694, яким скасувала рішення свого виконавчого органу від 12 грудня 1996 року № 153 «Про визнання права власності на будівлі, які належать Підволочиському споживчому товариству», та продовжила повноваження Тимчасової контрольної комісії селищної ради щодо вивчення ситуації на ринку в АДРЕСА_1.
Вважаючи рішення органу місцевого самоврядування від 17 вересня 2015 року протиправним і прийнятим всупереч Конституції України та вимогам Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР), Підволочиське споживче товариство звернулося до суду із цим адміністративним позовом на захист своїх порушених прав та законних інтересів.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судового рішення апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції й аргументи, наведені у відзиві, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.