Постанова
Іменем України
05 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 206/4454/16-к
провадження № 51-9847 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Кишакевича Л. Ю., Щепоткіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бацури О. О.,
прокурора Піх Ю. Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040700000853, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України на 100 годин громадських робіт.
Вирішено питання речових доказів у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2018 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 10 липня 2016 року приблизно о 13.20 год., перебуваючи за місцем свого проживання на АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних стосунків зі своєю сестрою ОСОБА_2, наніс останній один удар в область лівої бічної поверхні тулуба фрагментом вставки метало-пластикового вікна та таким чином заподіяв потерпілій легкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить змінити ухвалу суду апеляційної інстанції і, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання в зв'язку із закінченням строків давності. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що на час апеляційного розгляду кримінального провадження минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за вчинений ним злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, однак апеляційний суд зазначеного питання не вирішив. Прокурор вважає, що за відсутності згоди останнього на закриття кримінального провадження за нереабілітуючих підстав, а також з огляду на те, що засуджений своєї вини не визнав, апеляційний суд мав, відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК України, прийняти рішення про його звільнення від відбування покарання.
Під час касаційного розгляду прокурор підтримала подану стороною обвинувачення касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм м