Постанова
Іменем України
5 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 236/2029/16-к
провадження № 51-3381км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л.Ю.,
суддів Остапука В.І.,Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Кириленка М.О.,
прокурора Матюшевої О.В.,
розглянув касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 05 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050420000682, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Дробище Краснолиманського району Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, раніше неодноразово судимого, останнього разу: 16.11.2015 вироком Краснолиманського міського суду Донецької області за ч. 3 ст.185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці, на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з випробовуванням та іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,
визнаного невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК та виправдано у зв'язку з недоведеністю в його діянні складу злочину.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 листопада 2016 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК та виправдано у зв'язку з недоведеністю в його діянні складу злочину.
Досудовим слідством ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 06.07.2016 року, близько 19 год. в лісовому масиві, розташованому поблизу вул. Української в сел. Дробишеве Лиманської міської ради Донецької області, знайшов дикорослу коноплю та зірвав листя і декілька гілок цієї рослини, чим незаконно придбав наркотичний засіб «канабіс» для особистого вживання без мети збуту.
Вказані частини рослини ОСОБА_1 поклав до поліетиленового пакету і поніс до себе додому (АДРЕСА_1) для подальшого вживання без мети збуту. Проходячи поблизу будинку № 98, ОСОБА_1 був зупинений співробітниками поліції, які під час розмови запитали у ОСОБА_1 чи є у нього при собі будь-які заборонені предмети, на що останній відповів позитивно.
Обвинувачений був доставлений до адміністративної будівлі Лиманського ВП Слов'янського ВП ГУ НП України в Донецькій області по вул. Свободи, 27, м. Лиман Донецької області, де у період часу з 20 год. 25 хв. до 20 год. 45 хв. при проведенні в приміщенні службового кабінету огляду його особистих речей виявлено та вилучено у ОСОБА_1 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 114 г.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 05 жовтня 2017 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду відносно ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність. Зокрема, прокурор вважає, що судом апеляційної інстанції у порушення вимог ст. 370 КПК не надано належної оцінки доводам апеляційної скарги прокурора, внаслідок чого залишено без змін вирок, ухвалений, на думку прокурора, з порушенням закону. Крім того, прокурор не погоджується з оцінкою доказів судами та вважає, що вони здобуті у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а суд першої інстанції безпідставно визнав їх недопустимими. Не погоджується з наведеними в ухвалі висновками щодо законності виправдувального вироку суду першої інстанції та зазначає про її невідповідність вимогам ст. 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити у повному обсязі.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
У відповідності до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.
Суд касаційної інстанції не перевіряє судові рішення на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, натомість при перегляді судових рішень виходить з фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до змісту ст. 92 КПК обов'язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в даному кримінальному провадженні зроблено не було. У цій справі суд першої інстанції зі свого боку забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в рамках кримінального процесуального закону.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у справі, як тих, що були зібрані стороною захисту так і тих, що зібрані стороною обвинувачення, в тому числі і поданих у судовому засіданні.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Колегія суддів вважає, що ухвалюючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_1, суд дотримався зазначених вимог закону.
Як убачається з вироку, у ньому викладено формулювання обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_1 і визнаного судом недоведеним, підстави його виправдання із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд у судовому засіданні, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, перевірив зібрані на досудовому слідстві докази винуватості виправданого, на які посилалися органи досудового розслідування та, згідно зі ст. 94 КПК, оцінив їх з точки зору допустимості, належності, достовірності та достатності, надав належну оцінку як окремим доказам, так і їх сукупності, навів детальний аналіз досліджених доказів.
Зокрема, свої висновки суд першої інстанції обґрунтував дослідивши і проаналізувавши показання самого ОСОБА_1, який вину не визнав, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 про обставини вилучення наркотичного засобу та інші докази.
Взято до уваги та проаналізовано судом й письмові докази у справі, а саме: протокол огляду місця події від 06.07.2016, висновок судово-хімічної експертизи, протокол проведення слідчого експерименту від 26.07.2016, відеозапис слідчого експерименту, висновок судово-психіатричної експертизи, речові докази, зміст яких детально відображено у вироку.
Судом належним чином досліджено й законність доказів, здобутих під