Постанова
Іменем України
31 січня 2019 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Стороженко С.О.,
Шевченко Т.В.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Опанасюк О.В.,
захисник Левчук М.О.,
засуджений ОСОБА_3,
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, та захисників Левчука М.О., Богатиренко О.В., які діють в інтересах засудженого ОСОБА_3., на вирок Маневицького районного суду Волинської області від 02 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 06 червня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220060002181, відносно:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України (далі - КК України);
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, засудженого за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 127; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 365; ч. 2 ст. 365 КК України;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, засудженого за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127; ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, засудженого за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365; ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, засудженого за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365; ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України;
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, засудженого за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365; ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України;
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, засудженого за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365; ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України;
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, засудженого за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365; ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України;
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9, засудженого за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365; ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України;
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_10, засудженого за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365; ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України.
1. Вимоги касаційних скарг, узагальнені доводи осіб, які їх подали, та заперечення на них
Прокурор у касаційній скарзі виклав вимогу до суду касаційної інстанції про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання через м'якість. Так, вважає невідповідним тяжкості вчиненого злочину та особі ОСОБА_4 призначене йому покарання, враховуючи, що останній вину визнав лише частково, заперечував у судовому засіданні про своє з'явлення зі зізнанням, та був організатором вчинених його підлеглими злочинів. Щодо засудженого ОСОБА_3, то зазначає про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність у зв'язку зі зміною апеляційним судом кваліфікації дій останнього з ч. 3 на ч. 2 ст. 365 КК України, оскільки поза увагою суду залишилися показання двох засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які чітко вказали, що ударив у живіт ОСОБА_13 саме ОСОБА_3 Крім того, вважає безпідставним і застосування апеляційним судом до останнього положень статей 75, 76 КК України з урахуванням лише позитивної характеристики його особи. До інших засуджених у цьому кримінальному провадженні, які вчинили тяжкі злочини та злочин середньої тяжкості, також не мали бути застосовані положення статей 75, 76 КК України. Зазначає і про недотримання апеляційним судом повною мірою вимог ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) при залишенні апеляційної скарги прокурора без задоволення.
Захисники у касаційній скарзі виклали вимогу про скасування судових рішень відносно засудженого ОСОБА_3 та закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. Зазначають про істотне порушення вимог процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до безпідставного засудження ОСОБА_3 за злочин, який він не вчиняв. Захисники стверджують не про відсутність складу злочину в діях останнього, а недоведення судом його винуватості, посилаючись на неправильну оцінку судом викривальних показань інших засуджених у цьому провадженні (ОСОБА_4 та ОСОБА_6.), показань свідків, які на думку захисників, були непослідовними та суперечливими. При цьому вважають, що розгляд провадження відбувся із обвинувальним ухилом, оскільки судом не було взято до уваги показання засудженого ОСОБА_5, відповідних свідків, які заперечували побиття ОСОБА_3 ОСОБА_13 Також зазначають, що проведені у провадженні експертизи, в тому числі й судово-медичні, не підтверджують жодним чином винуватості ОСОБА_3 Ухвала апеляційного суду не відповідає повною мірою вимогам ст. 419 КПК України, під час нового апеляційного розгляду не виконано всіх вказівок суду касаційної інстанції, що були обов'язковими до виконання.
На наведені касаційні скарги прокурора та захисників подано заперечення засудженими ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_8, які просять оскаржувані до касаційного суду судові рішення залишити без зміни, а касаційні скарги - без задоволення.
Також подано заперечення захисниками Богатиренко О.В. та Левчуком М.О. на касаційну скаргу прокурора, яку, як вони вважають, слід задовольнити частково - в частині ухвали апеляційного суду відносно засудженого ОСОБА_3 у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
2. Історія провадження, зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
2.1 Суд першої інстанції, рішення якого оскаржується
За вироком Маневицького районного суду Волинської області від 02 червня 2015 року засуджено:
- ОСОБА_3 - за ч. 3 ст. 365 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «старший лейтенант внутрішньої служби». Зараховано ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк тримання під вартою з 12 серпня 2011 року до 10 квітня 2013 року;
- ОСОБА_4: за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 127 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 365 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «майор внутрішньої служби»; за ч. 2 ст. 365 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «майор внутрішньої служби». На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «майор внутрішньої служби». Зараховано йому у строк відбування покарання строк тримання під вартою з 19 серпня 2011 року до 10 квітня 2013 року;
- ОСОБА_5: за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «майор внутрішньої служби». На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «майор внутрішньої служби». На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України;
- ОСОБА_6: за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «капітан внутрішньої служби». На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «капітан внутрішньої служби». На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України;
- ОСОБА_12: за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «старший прапорщик внутрішньої служби». На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «старший прапорщик внутрішньої служби». На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України;
- ОСОБА_11: за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «лейтенант внутрішньої служби». На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «лейтенант внутрішньої служби». На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України;
- ОСОБА_9: за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «старший сержант внутрішньої служби». На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «старший сержант внутрішньої служби». На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України;
- ОСОБА_10: за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «старший сержант внутрішньої служби». На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «старший сержант внутрішньої служби». На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України;
- ОСОБА_8: за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «молодший сержант внутрішньої служби». На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби Українита в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «молодший сержант внутрішньої служби». На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України;
- ОСОБА_7: за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «молодший сержант внутрішньої служби». На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «молодший сержант внутрішньої служби». На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вироком суду також вирішено питання щодо процесуальних витрат та долю речових доказів.
2.2 Суд апеляційної інстанції
Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 11 серпня 2015 року залишив апеляційні скарги прокурора, засудженого ОСОБА_3 та його захисника Веремчука М.В., засудженого ОСОБА_4 та його захисника Сабашного Ю.М. без задоволення, а вирок Маневецького районного суду Волинської області від 02 червня 2015 року відносно засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 - без зміни.
2.3 Суд касаційної інстанції
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 23 грудня 2015 року касаційні скарги прокурора, засудженого ОСОБА_3, захисників Богатиренко О.В. та Левчука М.О. задовольнив частково, ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 11 серпня 2015 року скасував та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
2.4 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується
Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 06 червня 2016 року апеляційні скарги прокурора, засудженого ОСОБА_4 та його захисника Сабашного Ю.М. залишив без задоволення, а апеляційні скарги засудженого ОСОБА_3 та його захисника Веремчука М.В. задовольнив частково.
Вирок Маневецького районного суду Волинської області від 02 червня 2015 року відносно засуджених ОСОБА_3 змінено, перекваліфіковано його дії за вчиненим злочином з ч. 3 на ч. 2 ст. 365 КК України та призначено покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України та в інших правоохоронних органах на строк три роки та з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання «старший лейтенант внутрішньої служби». На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 12 серпня 2011 року по 10 квітня 2013 року з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 19 серпня 2011 року по 10 квітня 2013 року з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі.
У решті вирок суду залишено без зміни.
2.5 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами
ОСОБА_3 відповідно до наказу начальника управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області від 05 квітня 2011 року № 24о/с призначено на посаду старшого оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) сектору організації оперативної роботи управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області.
ОСОБА_3 20 квітня 2011 року в період часу з 20 год. 15 хв. до 20 год. 40 хв., перебуваючи в службовому кабінеті начальника Маневицької виправної колонії № 42, розташованому на 2-му поверсі адміністративного приміщення над черговою частиною (вул. Карла Маркса, 25, смт Маневичі Волинської області), будучи службовою особою - працівником правоохоронного органу та представником влади, всупереч положенням ст. 28 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, ст. 106 Кримінально-виконавчого кодексу України, яка передбачає застосування фізичної сили, спеціальних засобів до осіб, позбавлених волі, лише в разі вчинення ними фізичного опору персоналу колонії, злісного невиконання його законних вимог, Правилам внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженим наказом ДДУПВП від 25 грудня 2003 року № 275, зокрема пунктам 59, 60, 61, явно виходячи за межі наданих йому повноважень щодо застосування фізичної сили до засуджених за відсутності для цього будь-яких підстав, оскільки засуджений ОСОБА_13 виконував усі вимоги персоналу установи, жодного опору не чинив, а його руки були в наручниках заведені за спину, і під час з'ясування причин та обставин втечі останнього з місця відбування покарання умисно ударив його лівою ногою в ділянку живота, чим заподіяв закриту тупу травму у вигляді забою підшлункової залози, що призвела ІНФОРМАЦІЯ_11 року приблизно о 06 год. 30 хв. до смерті ОСОБА_13
Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 24 травня 2011 року № 37 «а» вказана закрита тупа травма черева у вигляді забою підшлункової залози у ОСОБА_13 за ознакою наявності загрозливих для життя явищ належала б до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Отже, умисними діями старшого оперуповноваженого сектору організації оперативної роботи управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області ОСОБА_3, які полягали у перевищенні наданих йому влади та службових повноважень, що супроводжувалося насильством над потерпілим ОСОБА_13, було заподіяно істотної шкоди охоронюваним законом правам вказаного громадянина, зокрема передбаченому ст. 28 Конституції України праву на повагу до його гідності, а також державним інтересам у вигляді підриву авторитету та престижу державного правоохоронного органу в особі управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області та спричинено тяжкі наслідки - смерть засудженого ОСОБА_13
Вказані дії ОСОБА_3 судом першої інстанції кваліфіковано за ч. 3 ст. 365 КК України. Судом апеляційної інстанції кваліфікацію його дій змінено з ч. 3 на ч. 2 ст. 365 КК України у зв'язку із невстановленням судом того, що саме від удару ОСОБА_3 наступила смерть ОСОБА_13
ОСОБА_4 відповідно до наказу голови Державної пенітенціарної служби України від 17 лютого 2011 року № 16о/с призначено на посаду начальника Маневицької виправної колонії № 42 УДДУПВП у Волинській області.
ОСОБА_4 20 квітня 2011 року в період часу з 20 год. 15 хв. до 21 год. 10 хв., перебуваючи у своєму службовому кабінеті начальника установи, будучи службовою особою - працівником правоохоронного органу та представником влади, всупереч положенням ст. 28 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, ст. 106 Кримінально-виконавчого кодексу України, яка передбачає застосування фізичної сили, спеціальних засобів до осіб, позбавлених волі, лише в разі вчинення ними фізичного опору персоналу колонії, злісного невиконання його законних вимог, Правилам внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженим наказом ДДУПВП від 25 грудня 2003 року № 275, зокрема пунктам 59, 60, 61, явно виходячи за межі наданих йому повноважень щодо застосування фізичної сили до засуджених за відсутності для цього будь-яких підстав, оскільки засуджений ОСОБА_13 виконував усі вимоги персоналу установи, жодного опору не чинив, а його руки були в наручниках заведені за спину, і під час з'ясування причин та обставин втечі ОСОБА_13 з місця відбування покарання ударив останнього рукою в голову, внаслідок чого ОСОБА_13 було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді синця правої тім'яно-скроневої ділянки волосистої частини голови, що згідно з висновком судово-медичної експертизи від 24 травня 2011 року № 37 «а» за ступерем тяжкості належить до категорії легких тілесних ушкоджень.
Надалі ОСОБА_4 у вказаному кабінеті з метою принизити особисту гідність засудженого ОСОБА_13 примусив його стати на коліна та просити вибачення за вчинену 15 березня 2011 року втечу з установи по виконанню покарань. Крім цього, ОСОБА_4, діючи з вказаною метою, а також щоб завдати фізичного болю ОСОБА_13, примусив останнього рухатися перед працівниками Маневицької виправної колонії № 42 на колінах із власними кросівками в зубах із зазначеного службового кабінету по бетонній підлозі та сходинковому маршу на перший поверх у приміщення № 2 для проведення особистого обшуку засуджених, внаслідок чого ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження у вигляді синців передніх поверхонь обох колін та численних саден обох колін, які згідно з висновком судово-медичної експертизи від 24 травня 2011 року № 37 «а» за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень.
Крім того, в приміщенні № 2 для проведення особистого обшуку засуджених у присутності працівників чергової зміни установи ОСОБА_4 примусив ОСОБА_13, який стояв на колінах, повторно вибачитися перед ними за вчинену втечу та необхідність у зв'язку з цим несення ними посиленого режиму служби, у тому числі додаткових чергувань, а також участі в позаробочий час в розшукових заходах.
Отже, умисними діями начальника Маневицької виправної колонії № 42 ОСОБА_4, які полягали у перевищенні наданих йому влади та службових повноважень, було заподіяно істотної шкоди охоронюваним законом правам вказаного громадянина, зокрема, передбаченому ст. 28 Конституції України праву на повагу до його гідності, і заподіяно тілесних ушкоджень у вигляді синців передніх поверхонь обох колін, численних с