ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 305/1668/15-к
провадження 51-662 км 18
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор'євої І.В.,
суддів Бущенка А.П., Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Зінорук В.В.,
прокурора Чабанюк Т. В.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу захисника Суботи М. І. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 16 червня 2017 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та жителя АДРЕСА_1 раніше неодноразово судимого,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст 345 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені фактичні обставини
За вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 грудня 2016 року, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_2 було засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 342 КК - на строк 1 рік, за ч. 2 ст. 345 КК - на строк 2 роки, а на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Суд дійшов висновку про доведеність у повному обсязі обвинувачення, пред'явленого слідчим органами ОСОБА_2, і визнав його винуватим у вчиненні за викладених у вироку обставин опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків та в умисному заподіянні такому працівникові легких тілесних ушкоджень.
Як установив суд, 9 липня 2015 року о 19:00 у приміщені будинку на АДРЕСА_1 ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, застосував ніж до дільничного інспектора міліції Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 під час виконання останнім своїх службових обов'язків (у ході розгляду матеріалів за зверненням ОСОБА_4 за фактом погрози їй убивством ОСОБА_2, зареєстрованих у журналі ЄО № 2448 від 8 липня 2015 року вказаного районного відділення), заподіявши цим потерпілому легких тілесних ушкоджень у вигляді різаної рани нігтьової фаланги.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзі, за її змістом, захисник Субота М. І. просить на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК), скасувати постановлені щодо ОСОБА_2 судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Аргументуючи заявлену вимогу, захисник зазначає про неповноту судового розгляду, по суті заперечує правильність установлення фактичних обставин справи, достовірність окремих доказів, яким, на його думку, суд не дав належної оцінки. За твердженням сторони захисту, потерпілий ОСОБА_3 з невідомою метою проник до житла засудженого; у вироку всупереч ст. 374 вказаного Кодексу не конкретно сформульовано обвинувачення, не відображено всіх обставин, які належать до предмета доказування та утворюють склад інкримінованих злочинів. Скаржник вважає оспорювану ухвалу такою, що не відповідає ст. 370 КПК, оскільки під час апеляційного провадження не було безпосередньо досліджено доказів.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
Захисник СуботаМ. І. до початку касаційного розгляду поінформував Суд про можливість здійснення провадження без його участі.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор заперечив обгрунтованість касаційних вимог сторони захисту.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування місцевим та апеляційним судами норм права, правильність юридичної оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржені рішення через неповноту слідства, невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, а при його перегляді виходить з обставин, установлених у вироку.
У поданій касаційній скарзі захисник, серед іншого, по суті не погоджується з установленими фактичними обставинами кримінального провадження, заперечує повноту судового розгляду, достовірність показань потерпілого та свідків, тоді як їх перевірки в силу статей 433, 438 КПК до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесено.
Як убачається з матеріалів