Постанова
Іменем України
05 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 636/122/17
провадження № 51-1774 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л. Ю.,
суддів Марчука О.П., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Кириленка М. О.,
прокурора Матюшевої О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 04 липня 2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Первомайськ Луганської області, який мешкає в АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз - вироком Первомайського міського суду Луганської області від 07 червня 2006 року за частинами 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 121КК із застосуванням ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, 03 липня 2013 року звільненого умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 26 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 15 березня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч.3 ст. 76 КК.
Вирішено питання речових доказів та судових витрат у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком, 12 листопада 2016 року о 14.00 год, ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав мобільний телефон Samsung Galaxy Sill Duos GT-I93000KISEK, вартістю 1800грн, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на зазначену суму.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 04 липня 2017 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості, а також істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що апеляційний суд недостатнього врахував обставини, які на думку прокурора, унеможливлюють звільнення особи від відбування покарання на підставі ст. 75 КК, зокрема неодноразове притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, відсутність законних джерел отримання заробітку та вчинення злочину у стані сп'яніння. Вважає, що апеляційний суд не виконав вимоги ст. 419 КПК, оскільки не обґрунтував своїх висновків та не мотивував рішення про залишення без задоволення апеляційної скарги прокурора з наведених вище підстав.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор не підтримала касаційної скарги прокурора і просила залишити ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 185 КК у касаційній скарзі не оспорюється.
Зі змісту скарги убачається, що прокурор фактично порушує питання про недотримання судом визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання і пов'язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі но